Нема любові понад ту,

                                                                Що окропила кров’ю Крути.

                                                                        І ту гарячу кров святу

                                                    Землі вкраїнській – не забути!

                                                                                         В. Письменний

Бій під Крутами – став символом патріотизму і жертовності в боротьбі за незалежну Україну. Це  тріумф і трагедія. У ньому переплітається і біль, і смуток, і гордість за молодих юнаків. Доречними стали слова І. Дзюби: «У людини високого ідейного та духовного тонусу є щось вище за саме життя – це мета цього життя, це її ідеали, принципи, це честь і гідність, і вона (цебто людина) може віддати за них своє життя».

29 січня 2018 р. о 12.00 в бібліотеці –філії №1 ( вул. Вовчинецька, 206) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міськвиконкому до 100-річчя битви під Крутами бібліотекарі та молодь вшановували пам’ять загиблих героїв. Бібліотекарі провели історичну інформину «Навічно утвердити славу борців». Саме ті героїчно-трагічні події  столітньої давності, які відбулися в морозні січневі дні 1918 року під селищем Крути, що за 130 км від Києва, на довгі роки стали одним із символів боротьби українського народу за свободу і незалежність.

Тоді на захист молодої Української Республіки виступили 300 зовсім юних добровольців з числа студентів київських вузів та бійців вільного козацтва. Це був цвіт тодішньої української патріотичної молоді, цвіт молодої нації. Вони назавжди залишилися молодими, поклавши буйні голови в нерівній боротьбі з більшовицькою інтервенцією. Україна пишається молодими Героями. Пам’ять про них, як і та велична слава, за яку вони боролися – невмируща.

Ця подія залишила свій відбиток не лише в історії і в пам’яті народу, а й в літературі .Бібліотекарі оформили книжкову викладку «Їх слава буде пломеніти…», на якій були представлені книги та періодичні видання бібліотеки.

Ще юнаки, ще майже діти,
А навкруги і смерть, і кров.
“На порох стерти, перебити!” —
Іде на Київ Муравйов.
Полків його не зупинити,
Та рано тішаться кати:
Коли стають до зброї діти,
Народ цей — не перемогти!

                                                                               Микола Луків

Ці рядки український поет Микола Луків присвятив подвигу української молоді – студентам і гімназистам – які 29 січня 1918 року прийняли нерівний бій із більшовицькою навалою біля станції Крути та поклали найдорожче на вівтар свободи – власні життя.

29 січня 2018 року у бібліотеці-філії №3 (вул. Хоткевича, 52а) для юних користувачів відбулася історична розвідка “Крути: найбільше важить слово правди”. Користувачі бібліотеки прийшли, щоб вшанувати пам’ять Героїв Крут і дізнатися більше про їхній подвиг. Читачі могли переглянути історичні матеріали та статті, в яких розкривається хід та причини трагедії, а також спогади нечисленних учасників бою, яким вдалося вижити.

У пам’яті кількох народів зберігається історія про 300 героїв, що загинули, захищаючи свою землю від нападників. У давніх греків це були 300 спартанців при Фермопілах, у грузинів – 300 арагвійців на підступах до Тбілісі, а в українців – 300 козаків під Берестечком та 300 юнаків під Крутами.  У бою під Крутами полягли київські студенти й учні, що 1918-го стали на захист незалежності своєї Вітчизни. Українська сторона втратила тоді вбитими від 300 до 400 чоловік, але змогла затримати більшовицьку армію, вигравши для УНР трохи часу. Ця затримка дала змогу Центральній Раді заключити Брестський мир 9 лютого 1918 року та зберегти молоду Українську Державу.  Подвиг українських юнаків під Крутами, що своєю кров’ю окропили святу землю в боротьбі за волю України, навічно залишиться в історії як символ національної честі, символ нескореного духу нашої нації.

Відповідальна за проведення Озарко М. М.

26 січня 2018 р. в бібліотеці-філії №5 (вул.Галицька,100) протягом дня відвідувачі ознайомлювалися і пригадували інформацію, викладену на тематичній  полиці “Свіча Голокосту не згасне”.

Голокост — з англійської означає спалювання, знищення всього живого. 27 січня —  день пам’яті  жертв антиєврейського терору  расистського змісту, що впроваджувався Третім рейхом у Німеччині в 1933-1945 рр. Під час депортацій, масових знищень, в концентраційних таборах загинуло 6 млн євреїв. Найбільшими з “фабрик смерті” були нацистські табори: Освенцім, Майданек, Бухенвальд, Заксенгаузен, Треблінка та ін.

Тематична полиця оформлена світлинами  та газетними публікаціями з “Голосу України”( експозиції виставки, присвячені трагедії Бабиного Яру в Національному музеї історії України),  та романом-документом А.Кузнецова “Бабин Яр”. Бібліотекар ознайомлювала користувачів   з посібниками і довідниками з всесвітньої історії, в яких згадується тема голокосту. Вона не оминула історичної постаті в історії України  — Митрополита Андрея Шептицького, який врятував багато євреїв і якого називають  праведником світу.

Про жертви  голокосту, репресій потрібно нагадувати, особливо молодому поколінню, щоб  жахливі сторінки історії не  повторювались знову.

Відповідальна Українець С.