Нехай Дніпра уроча течія

бодай у сні у маячні струмує,

і я гукну. І край мене почує.

Верни до мене, пам’яте моя…

Василь Стус

Василь Стус – поет, людина, правозахисник. Як особистість В. Стус свідомо обрав свій життєвий шлях, упевнено торував його без нарікань і гніву. Він жив, творив і загинув, щоб український народ мав те, на що заслуговує — Свободу, Незалежність, Право на рідну мову, Історичну пам’ять, Самобутню культуру. Як письменник і громадянин він належить до духовних лідерів Нації, актуальність яких із плином часу не зменшується, а набуває все більшої ваги, бо сьогодні він єднає два віддалені регіони — Поділля й Донеччину, ніби стверджуючи своєю долею ідею соборності України. Василь Стус — людина рідкісної моральної чистоти, чуйний син, надійний чоловік, дбайливий батько.

Народився 6 січня 1938 р. в хліборобській родині в с. Рахнівці на Вінниччині. Після закінчення школи навчався в Донецькому педінституті. Далі вчителював, служив в армії, працював в газеті. У 1959 р. у «Літературній газеті» з’явилися перші вірші поета. З 1961 р. викладає українську мову та літературу в 23-й Горлівській школі. У 1963 р. вступає до аспірантури Інституту літератури ім. Шевченка в Києві. Бере участь у роботі Клубу творчої молоді. За участь у протесті на прем’єрі фільму «Тіні забутих предків» виключили з аспірантури. Відтоді не надрукували жодного рядка. У 1965 р. одружився з Валентиною Попелюх, та народився син Дмитро. У 1970 р. на похороні Алли Горської звинуватив владу у її вбивстві. У Брюсселі виходить його перша книжка «Зимові дерева». У 1972 р. разом з іншими укр. поетам  його було заарештовано й засуджено. Приводом до першого арешту Василя Стуса була збірка його поезій «Зимові дерева», видана в Брюсселі, і стаття про трагедію Павла Тичини «Феномен доби» як символ трагедії української культури 1930-х років. Справжньою причиною загального погрому 1972 р. було постійне намагання влади винищувати найменші паростки незалежної думки в національній культурі України. Арештовували фактично незалежних діячів літератури і мистецтва, свідому частину української інтелігенції.

З 28 по 31 серпня 2020 року, в рамках відзначення 29-річниці Незалежності України, на абонементі ЦБ (вул. Короля Данила,16) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради відбулася виставка-реквієм “АТО, ООС – завжди болітиме”. Відповідно до указу Президента України від 23 серпня 2019 року,  29 серпня – вшановується пам’ять захисників, які загинули за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Саме на ці серпневі дні у 2014 році, в ході протистояння російським військам, українські збройні підрозділи потрапили у вороже оточення в Іловайську. 

Новітня історія України відкрила для нас нових героїв, які ціною власного життя тримають над нашою головою мирне небо: славетні “кіборги” і воїни, що обороняли Луганський аеропорт, оборонці Слов’янська та Краматорська, захисники Дебальцевого та Іловайська.

Цей день є днем нагадування нам про те, що  війна за цілісність й збереження нашої держави на Сході триває й досі. Щодня з лінії “Східного фронту” надходять новини, котрі сповіщають  про смерть чи каліцтво наших співвітчизників, тих, для котрих Україна стала матір’ю. Ми не повинні забувати подвиг, тих, хто поклав своє життя на вівтар Незалежності нашої держави. Подвиг хоробрих, які своєю жертвою закарбували власні імена в скрижалях історії. Символікою  відзначення цього свята є квітка соняха. 

З 28 по 31 серпня працівники абонементу ЦБ (вул. Короля Данила,16) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради підготували для онлайн користувачів виставку книг: “АТО,ООС – завжди болітиме”. Впродовж цих днів користувачі мали змогу ознайомитися з книгами, в яких згадується, чи описується війна на Сході України: Сергій Лойко “Рейс”, Валерій Ананьєв “Сліди на дорозі”, Роман Зіненко “Іловайський щоденник”, Олег Криштопа, Ольга Каліновська “Герої (не)війни”, Васіліса Трофимова “Любов на лінії вогню”, Андрій Курков “Війна” та низкою інших.

Виставка книг була представлена для широкого кола користувачів.

Відповідальна: бібліотекар Зіняк М. В.