29 серпня, відзначається День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність нашої держави.

Протягом дня на абонементі ЦБ (вул. Короля Данила, 16) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради відбулася година пам’яті і шани “Ще довго в пам’яті болітиме ця війна”.

Український народ завжди з шаною ставився до своїх героїв і мав свою традицію їх поховання і вшанування їхньої пам’яті. На великих просторах України в кожному регіоні були свої особливості поховань і проведення тризни, створювалися свої звичаї вшанування загиблих захисників українського народу та країни.

Історія циклічна, і боротьба з колоніальною державою вже тягнеться віками. Орша, Конотоп, Крути, Вапнярка, Гурби, Савур-Могила, Донецький аеропорт, Дебальцево – у цих та сотнях інших боїв українське вояцтво самовіддано, не шкодуючи себе та знищуючи ворогів, боронило Україну від одного і того ж агресора. Спливають століття, але ворог України – той самий: Московія, Російська імперія, Радянська Росія, Російська Федерація.

Окремою сторінкою цієї споконвічної боротьби та незламності стали бої із російським агресором наприкінці літа 2014 року. Їх трагічним та героїчним символом, але водночас і прикладом нездоланності воїнського духу українців став Іловайськ, де українські воїни – військовослужбовці та добровольці – опинилися сам на сам із підступним та нещадним ворогом. Саме там, у полях соняхів, знову проявився генетичний код української нації – нації героїв. Під пекучим сонцем, з Україною в серці, згадавши звитягу пращурів, українці з гаслом «Свобода або смерть!» билися до останнього. 

Відзначення Дня пам’яті захисників України саме 29 серпня обрано не випадково, бо саме в цей день у 2014 році, в ході російсько-української війни та Іловайської операції відбувся потужний прорив української групи військ з російського оточення, де проявився масовий героїзм добровольців і військових, та загинула найбільша кількість українських воїнів. Ті трагічні події російсько-української війни розгорталися на сході України, саме на полях соняхів, які вже поспіли. І саме під цими соняхами сотні захисників України в боротьбі з ворогом поклали своє життя на вівтар свободи та незалежності нашої країни. 

Для того, щоб вшанувати їхню пам’ять, працівники  Абонементу ЦБ (вул. Короля Данила, 16) підготували тематичний відеоролик, котрий можна переглянути за посиланням.

Цьогоріч, 27 серпня, виповнюється 165-річниця від дня народження генія української нації Івана Франка. З цієї нагоди протягом дня працівники абонементу ЦБ (вул. К. Данила,16) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради  представили виставку-персоналію “Осяйний пролог нації” (27.08- 165 років від дня народження Івана Франка (1856-1916)  видатного письменника, поета, публіциста, перекладача, вченого, громадського і політичного діяча). Користувачі мали змогу ознайомитись з книжковою виставкою, на якій були представлені книги різного періоду життя і творчості поета.

24 серпня Україна відзначила 30-річчя Незалежності. У цей день 1991 року Верховна рада ухвалила Акт проголошення незалежності України, “за” тоді проголосували 346 депутатів. По всій країні відбулась низка святкових  заходів.

В рамках відзначення цієї знаменної дати 22.08.2021 року протягом дня працівники абонементу ЦБ  (вул. К. Данила,16) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради долучилися до святкового фестивалю “Мелодії парку” в міському парку ім Т. Шевченка, представивши на ньому фотовиставку “Мільйони різних “Я”, а разом  – Україна”.

Ні долі, ні волі у мене нема,
Зосталася тільки надія одна:
Надія вернутись ще раз на Вкраїну,
Поглянути ще раз на рідну країну,
Поглянути ще раз на синій Дніпро, –
Там жити чи вмерти, мені все одно.
Леся Українка

“Леся Українка глибоко національна в своїй основі, всім змістом своїм зв’язана нерозривно з життям свого народу, з переживаннями нашої людини в теперішню добу, ця творчість переводила її на грунт вічних вселюдських змагань, уясняла в їх світлі й зв’язувала їх з одвічними переживаннями людкості. Наше громадянство не встигало йти за цим захоплюючим, бурним потоком натхнення, цею блискучую панорамою образів, що розверталася перед ним; цей високий рівень ідей ,на який вела творчість покійної, був незвичний для його ширших кругів. Смерть перервала цю путь у вселюдські простори”.
(Михайло Грушевський, жалобні збори Київського Наукового товариства восени 1913 року).

29 липня 2021 року о 17:00 на абонементі ЦБ (вул. К. Данила, 16) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради відбувся камерний захід – знайомство зблизька з письменницею “Мережево думок і почуттів Марії Микицей.

Завітавши в бібліотеку, друзі і шанувальники творчості Марії Микицей мали нагоду ще раз привітати нашу шановну краянку, українську поетесу, прозаїка, журналістку, лауреатку Івано-франківської міської премії ім. І.Франка (2012) в галузі літератури та журналістики за книгу “Трофей на довгу пам’ять”, представницю, так званого Станіславського Феномену, з її днем народження і зблизька познайомитись із новинками її творчості, навіть із тими, які ще в процесі творення.

Користувачі і гості бібліотеки, які особисто ще не знайомі з письменницею, відкривали для себе авторку, бо знали її і її творчість не так близько. Хтось читав книгу, хтось читав щось в ФБ, та всі були зачаровані живим авторським читанням ще невідомих творів. І хоча ми не були на галявині, а в приміщенні бібліотеки, та говорили про сукні для галявин ( принагідно панянки наділи легкі літні плаття), принцес і лицарів, очеретників і криничників!

А ще було трохи невідомих віршів (із збірок “Ломикамінь” та”М’ята”) і трохи не всім відомої прози в читанні авторки. Саме літньої прози( за визначенням п. Марії), бо ж літо, бо ж спекотно, і хотілось щось легкого і прохолодного, як стаканчик мохіто і уривочок із зразків малої прози, бо ж не всі її читали…

Тож знайомство зблизька… відбулося!

Захід проходив в дуже теплій, домашній атмосфері, бо таки не завжди вдається так запросто – очі в очі – сидіти і спілкуватися з авторкою, та ще й неначе підслухати те, чого ще немає, те, що ще не видано. Бо так приємно бути першим слухачем.

Підсумок зустрічі зробила сама авторка словами:” Це так, ніби на швидкості минаєш знак з числом 56, де 56 може означати все, що завгодно: відстань до найближчого населеного пункту, висоту над рівнем моря, атмосферний тиск і навіть кількість обертів довкола Сонця, які ця прекрасна планета зробила зі мною. Життя – це не про досвід і втому, це про пригоду і нагоду відбитися у якмога більшій кількості сяючих дзеркал і побачити якнайбільше зірок”.

Тож шановна наша пані Маріє, нехай живеться вам в здоров’ї і щасті, а пишеться і твориться нехай у натхненні. Щоб радість була спутницею ваших сонячних днів. Добра і Божого благословення вам і нехай ваші книги завжди знайдуть шлях до свого читача…

Захід підготований працівниками абонементу ЦБ. Відповідальна – Кирста О. М.