Аварія на ЧАЕС 35 років тому стала трагедією для всього світу. Вона торкнулася майже кожної української сім’ї. Проте, нині громадяни нашої країни часом не можуть назвати дати аварії, не мають уявлення про її причини, масштаби та наслідки.
Завідувачка бібліотеки – філії №22 (с. Тисменичани) Івано – Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради підготувала виставку – міркування «Що ти знаєш про Чорнобиль?».

На виставці розміщені документальні і художні твори, що висвітлюють важливі питання стосунків людини з мирним атомом і жахливі наслідки найбільшої технологічної катастрофи XX ст. І через 35 років це день змушує задуматися про можливі наслідки діяльності людини.
Для того, щоб такі трагедії не повторювались, ми маємо вивчити, запам’ятати уроки минулого , а отриманий досвід передавати майбутнім поколінням.

Поетичний вінок України кольоровими барвами прикрашає яскрава полонинська квітка Марійки Підгірянки, яка народилась і виросла в мальовничому гірському селі Білі Ослави. Справжнє ім’я поетеси і вчительки — Марія Омелянівна Ленерт-Домбровська. 29 березня 1881 року над Карпатськими горами засвітилась її яскрава зоря.

Саме цій даті, в рамках тижня дитячого читання, був присвячений бібліоланцюжок «Золоті співанки – Марійки Підгірянки», який підготувала завідувачка бібліотеки-філії №22 (с. Тисменичани) Івано – Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради.

Бібліоланцюжок складався з пісні М. Підгірянки «Розмова про сонце», яку виконували мама з дочкою (Андрусяк Ірина та Женя) та вірша – посвяти письменниці, якого написала вчителька початкових класів Посічанська М. В. Вірш читали: Ліза Соколовська, Артем Фітковський, Оля Чуйко, Софія Савчук, Злата Чуйко, Софія Шимановська, Владислав Куртяк.
Поет Дмитро Павличко сказав, що слово поетеси Марійки Підгірянки серед чесних людей не пропаде ніколи. Творчість поетеси із Карпатських гір — це справжня материнська енциклопедія, на якій виховувалися і виховуються цілі покоління.

Книжкові полиці бібліотеки – філії №22 (с. Тисменичани) Івано – Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради поповнились новими виданнями від Українського інституту книги за програмою поповнення бібліотечних фондів.

Більша частина книжок – дитяча література. Книги нові, дуже цікаві, з яскравими ілюстраціями, написані українською мовою. До кожної з книг прикріплено особливу наліпку „UKRAINIAN //|||BOOK INSTITUTE”.

Після карантину книги чекають своїх читачів. Запрошуємо до захоплюючого читання.
Дякуємо Українському інституту книги за підтримку нашої бібліотеки !

Вода – це справжнє диво. Без смаку, кольору, запаху, але яка насолода від неї…  Це живильне джерело енергії дає нам нескінченно просте щастя. До Всесвітнього дня води бібліотека-філія №22 (с. Тисменичани, вул. Грушевського, 54) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради підготувала відеопрезентацію еко-гри “Мандруємо з Капітошкою”. Захід мав відбутися з дітьми клубу за інтересом «Джерельце». Проте, на жаль. життя вносить свої корективи – карантинні обмеження. Надіємось, що із відеопрезентації діти матимуть нагоду отримати для себе цікаву інформацію про воду, землю, людину. А свої знання зможуть перевірити, відповідаючи на запитання вікторин, ігор, шифрограм. Віримо, що ситуація покращиться і ми зустрінемось у звичному режимі. Отоді й поспілкуємось, й пограємось, а поки що бажаємо успіхів у розгадуванні, відгадуванні та вгадуванні.

Приємного перегляду та будьте здорові!

Тарас Шевченко – геній багатогранний, але у пам’яті нащадків він довго жив тільки як геніальний поет. Шевченко – поет заслонив собою Шевченка -високоталановитого маляра, видатного рисувальника та дуже тонкого й високомайстерного гравера. Як уже знаємо, художній хист “прокинувся” у Тараса Григоровича дуже рано – ще в дитинстві. Цей талант привів Шевченка до Академії художеств, рятував у найтяжчі хвилини життя од відчаю і розпуки.
Мистецька спадщина Шевченка довгий час знаходилась у приватних колекціях і не була доступна широким колам. Люди, до яких потрапили роботи художника, часто не уявляли собі їхньої цінності. Недооцінка малярських творів Шевченка пояснюється ще й тим, що він писав невеликі полотна (найбільше – «Катерина»), а твори малих розмірів. За життя поета жоден його сучасник не мав повного уявлення про Шевченка як художника. Але зараз його творчість посідає особливе місце. Він став основоположником реалізму в українському образотворчому мистецтві.
Для того, щоб краще пізнати художню спадщину Кобзаря, у бібліотеці-філії №22 (с. Тисменичани, вул. Грушевського, 54) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради була підготовлена відеопрезентація «Живописних справ майстер».