Коли серце бубнявіє мукою –
безкінечна рутина бруньчань –
оживляєшся тихими звуками
молитов чистослівних ячань.
Леся Геник

Що є поезія…  Поезія – витончений  стан душі.  Це  – самовираження особистості з глибоким духовним світом. Поети – небайдужі люди, все пропускають крізь  власне серце, чутливі до чужого болю. Поезія – особливий  Божий дар, талант, який потрібно нести до людей. Бо місія у поета непроста –  возвеличувати, оспівувати  прекрасне, світлі сторони буття  і привертати увагу людей до  болючих виразок, до проявів зла і темряви, аби застерегти, зупинити… Поезія – це особливе світобачення, філософське світосприйняття,  медитація духу. Бо лише дух може здійматися до таких вершин людської думки, сягати ген до небес, занурюватися в незвідані глибини.

Леся ГЕНИК – (справжнє Олександра Туєшин) –  прикарпатська поетеса, уродженка с. Середній Березів, що на Косівщині (Івано-Франківська область). За фахом – філософ-релігієзнавець, закінчила філософський факультет і аспірантуру Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника. Зараз живе і працює в м. Івано-Франківську. Твори авторки неодноразово друкувалися на сторінках ряду газет, альманахів, колективних збірників та художньо-літературних видань, зокрема в журналах «Дніпро», «Золота пектораль плюс», «Дзвін» та ін. У 2012 році – один з ініціаторів створення Міжрегіонального поетичного клубу «Об’єднані словом», очільником якого є на даний час. У 2013 році побачила світ перша поетична збірка «Від душі до душі». «Полинова ріка» – друга книга поетеси. І в 2021 році з’явилася нова поетична збірка – «Коронована весна». У своєму відгуці про цей поетичний доробок Констянтин Климчук зазначив: “В історії людства часто траплялося так, що під час жахів війни, лютування голоду чи чорної косовиці моровиці, народжувалися витвори мистецтва. Люди бралися за перо, пензля чи стека і знаходили розраду в творчості, або ж черпали в ній життєві сили. Поетеса з Прикарпаття Леся Геник з цієї когорти обраних. Ба, навіть більше, і її зачепило чорним плащем хвороби, і її намагалися вирвати із життя безжально-крижані руки Кістлявої. Ще в прозовому вступі жінка описує нестерпно-довгі ночі хвороби, коли на думці лише одне «…вдихнути на повні груди, не ловлячи себе на думці, що дихаєш? Бо дихання – це ж природна властивість організму, і як добре просто дихати, дихати, дихати…» Леся Геник своєю збіркою ніби закликає читача задуматися над буттям. Чи варто гнатися в божевільному темпі за примарними благами, коли найвищим благом може бути день без задухи. Пропонує зупинитися і роззирнутися, може, щось за тією гонитвою втрачене? Її поезія – не жалібний плач, а неперервний потяг до життя. Митці гостро відчувають біль, коли, здається, самі стіни кричать про допомогу. І в цих стінах лікувального закладу хочеться трансформувати свій біль, біль ближніх та рідних, біль просто незнайомих людей в римовані рядочки, щоб хоч своєю творчістю, своєю вірою допомогти тим, кому ще можна допомогти. Втішити, розрадити заспокоїти. Буває, накочує відчай, проте в найскрутніший час приходить на допомогу віра.”

6.06.2021р. о 13:00 в  читальному залі  міської центральної бібліотеки (вул. П. Орлика, 5) Департаменту культури Івано-Франківської міської ради відбулася презентація поетичної збірки  Івано-Франківської поетеси Лесі Геник «Коронована весна» – «Це душа, що жадає духу…». «Коронована весна»  – невелика поетична збірка з потужним словом і резонансним звучанням, що допомогла виговорити наболіле багатьом, осмислити сутність випробувань і знову розправити зміцнілі крила. 

Сьогодні, 24 травня, в Україні відзначають День слов’янської писемності й культури та вшановують пам’ять святих рівноапостольних Кирила і Мефодія, творців слов’янської абетки. Свято встановлене згідно з Указом Президента від 17 вересня 2004 року. Відзначення дня пам’яті цих видатних рівноапостольних святих – добра нагода згадати й осмислити духовний заповіт видатних слов’янських просвітителів, апостолів слов’янства, спадщина яких дає змогу відповісти на виклики XXI століття.

 24.05.2021р. о 14:00 працівники читального залу ЦБ (вул. Пилипа Орлика, 5) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради провели годину цікавих повідомлень “Витоки слов’янської писемності” (до Дня слов’янської писемності й культури).

Присутні мали змогу дізнатися про життя і просвітницьку діяльність Кирила та Мефодія, які підняли освіту і спільну культуру слов’янських народів на високий щабель, заклавши тим самим основи церковнослов’янської писемності, фундамент усіх слов’янських літератур.

Провідний бібліотекар читального залу Надія Каретнікова у своїй розповіді відмітила: “Здобутки рівноапостольних Кирила і Мефодія стали тим культурним підґрунтям, з якого поширилося християнство. Кирило і Мефодій показали сучасникам і всім наступним поколінням, що невтомна просвітницька праця, освячена справжньою любов’ю, дає щедрі плоди, які служитимуть людям упродовж віків. Кирилиця –  не просто азбука. Вона відкриває народові, що прийняв її, глибокий філософський сенс буття на землі, веде на шлях удосконалення людства і людського «Я», утверджує нову віру.   Як стверджує мовознавець Ю. Шевельов, створена Кирилом абетка і перша слов’янська літературна мова мали вирішальне значення для розвитку українського письма, книжної мови й літератури”. 

Увазі читачам читального залу та онлайн-користувачам представлена тематична презентація. 

Для відвідувачів читального залу ЦБ оформлена однойменна бібліотечна виставка на якій представлені такі газетні, журнальні статті та книги:

• Єфремов С. В. Історія українського письменства[Текст]. – К.: “Феміна”, 1995. – 688 с.
• Рашина О. “До джерел словесних скарбів”: літературно-історичний форум / О. Рашина // Дивослово. – 2020. – № 10. – С. 14-16.
• Сербенська О. Кирилиця як азбука – тайнопис. На відзначення Дня слов’янської писемності і культури / О. Сербенська // Дивослово. – 2020. – № 10. – С. 14-16. та інші.

Ця дата в календарі нагадує нам нині про наше духовне коріння, наповнює особливими почуттями до рідної української мови, яка однією з високорозвинених, найбагатших, наймилозвучніших і найкрасивіших на планеті.

Відповідальна за проведення заходу провідний бібліотекар читального залу ЦБ Надія Каретнікова.

Суть життя – знайти самого себе.
Мухаммад Ікбал

Є такий чарівний вік, коли ти вже зовсім не підліток, але й не «справжній дорослий», як оті всі занадто серйозні, заклопотані і нудні дядечки й тітоньки навколо. Цей благословенний стан називається Young adult. Він насправді не має верхньої  вікової межі. Є люди в постійному пошуку себе  як в 17, так і в 25, і в 35 років. Їх, звичайно ж, зацікавить збірка «Назустріч собі», яка є такою собі персональною машиною часу. Ви знову й знову повертаєтеся в минуле, заново переживаючи шквал емоцій, що приносить дорослішання. Дорослим, які все це вже пережили, підліткові історії допоможуть по-новому поглянути на своє життя. А ще — бути обережнішими в ставленні до сучасних підлітків, яким цей досвід іще належить здобути. 

20.05.2021 року о 14:00 в читальному залі ЦБ (вул. П. Орлика, 5) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради відбулася презентація книги молодої Івано-Франківської письменниці Софії Бензи “Назустріч собі”.
Софія Бенза – улюблена вчителька інформатики в ліцеї № 22, класний керівник 6-В класу, педагог за покликанням, яка вміє  спілкуватися з дітьми. Вона не тільки вчителька, друг і наставник, а ще й авторка сучасних оповідань для підлітків і про підлітків. Софія Миколаївна – багатогранна яскрава особистість, вона глибоко переймається проблемами молоді, завжди попомагає вийти зі складної ситуації, любить подорожувати, читати і творити.

Уже перші оповідання юної авторки, надруковані у збірках оповідань «Любов така» (2017)  і «Ще не в курсі, але…» (2019) справили враження відвертої прози, позбавленої штучних сюжетних ходів і надуманих поведінкових моделей. Такий тип письма приваблює читача. Бути собою, бути чесним з собою – це принцип героїв оповідань Софії Бензи.

Українська вишивка – один із видів народного декоративного мистецтва українців та один із найпоширеніших видів ручної праці українських жінок. У вишиванках, як у піснях –  душа народу.  Із знання свого родоводу, історії рідного краю починається людина. Мамина пісня, дідусеві казки, бабусина вишивка – все це родовідна пам’ять. В Україні немає оселі, де б не було вишитого рушника, серветки чи сорочки. Вишиванка – це наша національна гордість. Ще з сивої давнини відомо, що вишита сорочка є символ здоров’я та краси, оберегом щасливої долі. Тож, де б ми не були і що б ми не робили, дивлячись на українську вишивку, ми завжди пам’ятаємо про свою Батьківщину та трима’мо її у серці, бо у вишивці – душа народу, її традиції та культура.

В Україні традиційно третього четверга травня відзначається – День вишиванки. Вишиванка — це історія і культура українського народу. Вишивка для українського народу –  невід’ємна частина культури та один з найважливіших способів національного самовираження. Українська вишиванка з давніх-давен вважалася одним з найміцніших оберегів від злих думок, поглядів і нещасть, адже в кожному її візерунку втілювався унікальний код. Орнаменти вишивки відрізнялися в залежності від регіону України, і при цьому не втрачали значення оберега, вони були унікальними і означали приналежність до певного краю.

20 травня 2021 р. о 13:00 в читальному залі ЦБ  МЦБС (вул.П. Орлика,5) Департаменту культури Івано-Франківської міської ради відбулася презентація виставки-інсталяції “Люби свою сорочку вишиту, в ній України вся родина”. 

Протягом останніх століть Європа стала для нас, українців, символом високого рівня життя та культури з високим рівнем поціновування людини як особистості.  

Сучасна Європа здатна здивувати будь-кого – від любителів природної краси, архітектури та визначних пам’яток до тих, хто віддає перевагу більш насиченому та активному відпочинку. Кожне європейське місто живе насиченим та бурхливим життям – розвивається, реконструюється, стає кращим, але одне залишається незмінним – бажання вивчати та кожного разу відкривати його з іншого боку. Цьогоріч День Європи в Україні припадає на 15 травня.

13.05.2021 о 13:00 в читальному залі ЦБ (вул. П. Орлика, 5) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради відбувся travel-тур “Сучасна Європа: яка вона?”. З нагоди цієї події бібліотекар читального залу, Зоряна Петрик, підготувала однойменний  яскравий тематичний відеоролик для користувачів та online-користувачів бібліотеки.

Вражаючі кадри віртуальної подорожі заворожували своєю неземною красою та дали змогу глядачам ближче ознайомитись з неповторною природою країн сучасної Європи. Перегляд відеоролика залишив приємні враження та непереборне бажання  відвідати ці країни в найближчому майбутньому. 

Проведення такого заходу є особливо актуальним в наш час, адже відзначення Дня Європи в Україні, дослідження та вивчення її країн з їх дивовижними ландшафтами та менталітетом – це важливий крок у становленні України як європейської держави, причетної до традицій і цінностей Європи.

Відповідальна: Зоряна Петрик.