Тематичне відео “Україна – територія Гідності та Свободи”

21 листопада – День  Гідності та Свободи. Свято приурочене двом революціям, які відбулися в Україні на початку XXI століття й залишили визначальний і незабутній слід в історії. День Гідності та Свободи – це не лише  один день, це зміна свідомості українців,  їхніх принципів та  прагнення кращого майбутнього. Це є підтвердженням того, що попри різні особисті погляди, українці вміють об’єднуватися задля обстоювання основних цінностей. Обравши свободу, Україна заплатила надто високу ціну. З вини російського агресора уже втрачено тисячі українців, які загинули, обороняючи мирне життя, незалежність і територіальну цілісність країни. Відповідно до  Указу Президента України, Петра Порошенка, № 872/2014 від 13-го листопада 2014-го року: “З метою утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, збереження та донесення до сучасного і майбутніх поколінь об’єктивної інформації про доленосні події в Україні початку XXI століття, а також віддаючи належне шанування патріотизму і мужності громадян, які восени 2004-го року і в листопаді 2013 – лютому 2014 стали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів Української держави та її європейського вибору, встановити в Україні День Гідності та Свободи, який відзначати щорічно 21 листопада”.

20.11.2020 року працівники читального залу ЦБ (вул. П. Орлика, 5) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради підготували для віртуальних користувачів тематичне відео “Україна – територія Гідності та Свободи”.
Революція відбулася не лише в політичному житті країни, вона відбулась у нас самих, у нашій свідомості. Але в першу чергу Майдан став випробуванням на цінність особистості людини, виміром людяності та гідності кожного з нас зокрема… Заради Гідності українці вийшли на Майдан, заради Гідності та Свободи загинули люди. Це має пам’ятати кожен! Сьогодні, завтра, завжди… Без цього ми не зможемо збудувати європейську демократичну державу! Дуже вдало сказано, що, шукаючи Європу, ми знайшли Україну.

Тож вітаємо вас, дорогі співвітчизники, з Днем Гідності та Свободи!

Українці, прошу вас, не дайте зламати
Свою гідність і честь, не дайте топтати
Своє прагнення жити достойно в державі,
В пам’ять тих, хто загинув.
Вічна їм слава!

Відповідальна за захід, провідний бібліотекар читального залу ЦБ, Світлана Балабан.

Детальніше

”Толерантність – жест чи стан душі”

Толерантне ставлення до всього

Збереже, врятує і спасе,

Допоможе вгледіть перемогу,

Допоможе витримати все.

Освіти життя яскравим сонцем,

Толерантний всесвіт побудуй!

З розвитком суспільства люди зрозуміли, що Земля не є надто великою, вона – наш спільний дім, всі люди в якому – сусіди. А для того, щоб людство успішно розвивалося, потрібно знаходити спільну мову. У безмежному морі різноманітних культур, релігій, думок, ідей, що належать людям різних країн на планеті, на допомогу має прийти «рятувальне коло» толерантності. Толерантність означає повагу, сприйняття та розуміння багатого різноманіття культур нашого світу, форм самовираження та самовиявлення людської особистості.  Формуванню толерантності сприяють знання, відкритість, спілкування та свобода думки, совісті й переконань. 

«Толерантність врятує світ” – ця теза правдива і дієва. У безмежному просторі різноманітних культур, релігій, думок, ідей, що належать людям різних країн на планеті, на допомогу з’явилася толерантність. У 1995р. на 28 Генеральній конференції ЮНЕСКО її учасники проголосили 16 листопада Міжнародним днем толерантності й прийняли «Декларацію принципів толерантності”. Цього дня за традицією у різних країнах світу проводяться акції, спрямовані проти екстремізму, різноманітних форм дискримінації та проявів нетерпимості. В сучасному світі толерантність має бути моделлю взаємовідносин між людьми, народами, країнами, вона має сприяти єдності людства, взаємин та залежності всіх від кожного і кожного від всіх. В умовах суворих реалій COVID-19   необхідність толерантного співіснування набуває особливої гостроти.  Здатність асоціювати себе одним цілим з людством, Всесвітом допоможе здолати ворожнечу на різних рівнях, відчувати проблеми ближнього, щиро співчувати і бути готовим простягнути руку допомоги за будь-яких обставин. Навчитися жити у вимірі безкорисливої любові  – це одне з пріоритетних  глобальних завдань нашого часу. Якщо ми хочемо бути толерантними, необхідно поводитись так, щоб не образити людину, поважати її точку зору.

16 листопада 2020 року  працівники читального залу  ЦБ (вул. П. Орлика, 5) Департаменту культури міської ради  підготували для on line користувачів масовий захід – урок толерантності ”Толерантність – жест чи стан душі”. В програму заходу входить   розгорнута інформація, тематична  викладка літератури “Толерентність –  шлях любові” та короткометражний фільм  “Толерантність починається з мене”.

Детальніше

Лабораторія права “Особистість і мова: взаємодія у правовому просторі”

Володіти державною мовою – це не примха, а обов’язок кожного громадянина України.
Мова –  це генетичний код нації, засіб формування своєї думки.

16 липня 2019 року в Україні набрав чинності закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної”.  Конституція України визначає українську мову як єдину державну мову в Україні та покладає на державу обов’язок забезпечувати всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України.

11 листопада 2020 р. о 14:00 в читальному залі ЦБ (П. Орлика, 5) Івано-Франківської Департаменту культури міської ради в рамках засідання правового клубу «Діалог» для віртуальних користувачів був підготовлений захід “Особистість і мова: взаємодія у правовому просторі”. Лабораторія права була присвячена Дню української писемності і мови, який відзначається 9 листопада з метою підтримки української мови, мовної правової політики, зокрема дотримання норм української мови і культури мовлення, забезпечення зв’язку між поколіннями, збереження традицій, формування україномовної особистості. Завданням підготовленої інформації є вивчення історії становлення української писемності та мови, інформування читачів та популяризація української мови, дотримання правових норм та законодавчих актів громадянами України.

Детальніше

“Письменник славетного роду”

                       Немає сил, щоб нас ввігнали в ляк! 

                       Немає бур, щоб ми розбились в них!

                        Розірвем сіть , порвем кривавий сак… 

        Повернем в спів, усміх наш гнів!

І. Крушельницький

Івану Крушельницькому було 29, коли куля обірвала життя…

На жаль, за такий короткий період він не встиг сповна реалізуватися в творчості, хоча й зробив чималий внесок у розбудову української культури. 

Іван Крушельницький – талановитий поет, перекладач, графік і мистецтвознавець. Його поетична спадщина – це своєрідна скарбниця модерної поезії, в якій поет вилив свій сердечний біль за український народ.

  9  листопада  2020 р. о 14:00  читальний зал ЦБ (вул. П.Орлика, 5) Департаменту культури міської ради  підготував масовий захід – літературна спадщина “Письменник славетного роду” (115 р. від д. н. Івана Крушельницького).

По європейському освічена родина Крушельницьких стала справжнім символом винищення української інтелігенції сталінським режимом. Крушельницькі, переповнені ентузіазмом, зі світлими надіями покинули все і поїхали до тогочасної столиці  – Харкова – розбудовувати Велику Україну. Натомість просто попали до рук енкаведистів. Не знав тоді віршописець, що радянщина – це справжнісіньке пекло, в яке потрапивши, поборники за національність отримували одне – кулю в голову. Іван ризикнув і, зрештою, у 1934-му разом із групою українських митців, серед яких Григорій Косинка, Кость Буревій , Олекса Влизько, Дмитро Фальківський, був розстріляний в енкаведистських катівнях.

Детальніше

Година з періодикою “ЗУНР на скрижалях історії”

Живи та міцній, Українська Державо! –
Вмирали у битвах мільйони борців,
Щоб стяг синьо-жовтий піднявсь величаво
Й над Києвом стольним віки майорів.

Перше листопада – увіковічнена дата в історії українського народу. Саме цього дня, 102 роки тому, на стародавній ратуші Львова вперше замайорів національний жовто-блакитний стяг і після шести століть іноземного поневолення західноукраїнських земель виникла національна українська держава, яка на основі Тимчасової Конституції стала іменувати себе Західно-Українською Республікою. ЗУНР ввійшла в історію як героїчний епізод у боротьбі українського народу за незалежність, вільний, демократичний розвиток.

1 листопада 2020 р. о 14:00 читальний зал ЦБ (вул. П. Орлика, 5) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради підготував годину з періодикою “ЗУНР на скрижалях історії”.

Детальніше
WP2Social Auto Publish Powered By : XYZScripts.com
Top