У 2025 році Міжнародний день протидії булінгу відзначається саме сьогодні, 28 лютого. А напередодні, 27 лютого, бібліотекарі Абонементу ЦМБ Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради запропонували для перегляду протягом дня своїм користувачам виствку-заклик “Булінг – це насильство – не мовчи!”, якою ознайомили присутніх з історією Дня протидії булінгу, який має на меті підвищення усвідомлення про проблему цькування та сприяння створенню безпечного та доброзичливого оточення для кожного. Разом визначили поняття “Булінг”, наголосивши на тому, що він є серйозною проблемою, з якою стикаються як діти, так і дорослі у різних соціальних середовищах, які б форми він не приймав: від вербальних образ до фізичного насильства, він має негативний вплив на психічне та емоційне здоров’я людини, а також ознайомили з листівками – порадами як батькам і школі запобігати булінгу.

Історія виникнення Дня протидії булінгу.

Витоки Міжнародного дня протидії булінгу можна простежити до вчинку двох 12-ти класників з Нової Шотландії, які проявили співчуття. Коли над їхнім однокласником знущалися за те, що він носив рожеву сорочку, Тревіс Прайс і Девід Шепард вирішили виступити на захист свого товариша. Вони купили 50 рожевих сорочок і закликали своїх однолітків носити їх, створивши потужну візуальну заяву проти булінгу. Це “рожеве море” не лише привернуло увагу в Канаді, але й викликало резонанс на міжнародному рівні. Наступного року ініціатива набрала глобального розмаху.

Міжнародний день протидії булінгу (International Stand Up to Bullying Day) відзначається щороку у два різні дні: третя п’ятниця листопада та остання п’ятниця лютого. Остання дата збігається з Тижнем боротьби з булінгом, що посилює послання єдності проти переслідувань. З моменту його започаткування у 2008 році понад 230 шкіл, робочих місць та організацій, що представляють понад 125 000 осіб, зареєструвалися для того, щоб виступити проти булінгу. Учасники засвідчують свою прихильність, ставлячи підпис і одягаючи спеціальну рожеву сорочку-обітницю.

Розвиток соціальних мереж за останнє десятиліття привернув підвищену увагу до проблеми булінгу, особливо кібер-булінгу. У Міжнародний день протидії булінгу учасники одягають блакитний, рожевий або фіолетовий кольори, що символізує їхню солідарність з жертвами булінгу та їхню незгоду з усіма формами цькування.

Одівши блакитний колір бібліотекарі ознайомили присутніх з такими питаннями:

• Як працює кнопка «Повідомити про булінг» у системі АІКОМ?

• Як спілкуватися з дітьми, щоб вони довіряли дорослим?

• Як виявити перші ознаки булінгу?

• Що таке кібербулінг і як йому протистояти?

• Як може допомогти поліція, якщо в школі трапляються випадки цькування?

Згідно з дослідженнями МОН, понад 53% учнів коли-небудь стикалися з булінгом у школі, але лише половина з них повідомили про це батькам чи вчителям. Найчастіше діти бояться розповісти про проблеми дорослим через страх осуду чи погіршення ситуації. Булінг є однією з найбільш поширених проблем, з якими доводиться зіштовхуватися учням, вчителям і батькам в усьому світі. Головна його проблема криється в тому, що не завжди булінг виявляється вчасно і це може мати трагічні наслідки. Цькування з боку однолітків є однією з найбільш поширених причин суїциду серед дітей та підлітків. Зважаючи на серйозність цієї проблеми, дуже важливо про неї говорити, привертаючи якомога більше уваги. Протягом дня, представляючи матеріали виставки, бібліотекарі наголошували на основних проявах та наслідках булінгу. Поговорили і про кібербулінг. Зараз, під час дистанційного навчання, більшу загрозу може представляти саме він, адже, на жаль, цькування відбувається і в онлайні. Будь-які прояви булінгу не повинні залишитись непоміченими. Діти мають знати, як діяти або до кого звернутися, якщо вони стали учасниками чи свідками булінгу, а саме ми, дорослі, маємо подбати про створення безпечного і комфортного середовища для кожної дитини. Тож, якщо ви стали свідком булінгу, пам’ятайте, що ситуації з фізичним насильством потребують негайного втручання! Булінг не слід ігнорувати!

Інформацію підготувала завідувачка відділом обслуговування ЦБ Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради Ольга Кирста

25 лютого 1871 року в Новограді-Волинському народилася Лариса Петрівна Косач, яку ми знаємо як Лесю Українку – видатну українську поетесу, письменницю, драматургиню та громадську діячку. Дитинство та юність Лесі Українки пройшли в атмосфері любові до літератури, мистецтва та української культури. Її мати, Олена Пчілка, була відомою письменницею та перекладачкою, а батько, Петро Косач, – освіченою людиною, який підтримував розвиток талантів своїх дітей. Леся Українка з дитинства виявляла неабиякі здібності до навчання та творчості. У чотири роки вона вже вміла читати, а у п’ять почала писати драматичні твори. У дев’ять років Леся написала свій перший вірш «Надія», який став символом її незламного духу та віри у краще майбутнє.

24 лютого, в 3- тю річницю початку повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну, в читальній залі ЦБ (вул. Пилипа Орлика,5) за організації Абонемента ЦБ Івано-Франківської МЦБС відбулася презентація книжки “Звитяжці”. Днями, а саме, 21 лютого дана книжка була відзначена дипломом “Краща книга Прикарпаття 2024 року”. “Звитяжці” – це книжка – пам’ять про Героїв, які віддали за Україну своє життя. Це книга-реквієм, у якій розмістилося понад 60 графічних портретів воїнів, які повернулися до нас на щиті, починаючи з 2014 року. Та книжка не лише про сум і біль втрати, а й про честь бути тим, хто боронить свою країну. Ця книжка про тих, на кого необхідно рівнятися живим і нести пам’ять про тих, хто не пожалів найдорожчого – свого життя задля збереження нас як нації. Всі, хто завітав на захід, мали можливість поспілкуватися з п. Іриною Чмелик – одною з упорядниць книжки, художницею, доценткою Кафедра дизайну і теорії мистецтва ПНУ ім. В. Стефаника, членкинею Національної спілки художників України, саме її графічні портрети Героїв бачимо на сторінках книги.