20 Червня 2025
3 Червня 2025
Зі вступним словом про першу феміністку в Україні звернулася до присутніх завідуючка відділом обслуговування ЦБ Ольга Кирста. Своєю розповіддю вона констатувала вагомість письменницької та громадської діяльності пані Наталії, непересічність її літературного доробку.
Бібліотекарка Тетяна Нємцева ознайомила присутніх з життєписом Наталії Кобринської: від дитинства в обійсті Озаркевичів в селі Белелуї, Снятинського повіту на Станіславщині (тепер Івано-Франківщина) до смерті від тифу в місті Болехові.
харктерною ознакою та благом, яке вирізняло її на той час з поміж інших був доступ до якісної освіти. А це була розкішна можливість, дана небагатьом. Так у сім’ї отця Івана Озаркевича та Теофілії з Окуневських виховувалося п’ятеро дітей. Наталя була другою дитиною. Освіту, спрагла знань, дівчина здобувала вдома: спершу мала вчительку, а потім її педагогом став батько. Окрім загальних наук і української мови, вона мала уроки малярства та гри на фортепіано, а також вивчала іноземні мови;
у 1874 році Наталія виходить заміж у Снятині за теолога та шляхетного чоловіка Теофіла Кобринського. Це йому належать слова підтримки, звернені до неї: “В Галичині добрих ґаздинь багато, а тружениць духу мало”. Та їх подружнє життя тривало недовго. У 1882 році Теофіл Кобринський несподівано помирає і у 27 років Наталія стає вдовою. У день поховання вона відрізала свої довгі коси й поклала коханому в домовину. Можливо усвідомлюючи в глибині душі, що з його смертю померла не лише любов, а й надія мати поруч себе однодумця;спостерігаючи сум доньки впереміш із тугою, батько везе її у Відень. Саме там вона починає подорожувати Європою, знайомиться із багатьма відомими людьми й пише своє перше оповідання “Пані Шумінська”, яке згодом отримає менш персоніфіковану назву “Дух часу”. У ньому йдеться про роздуми багатодітної матері, діти якої не слідують традиціям і усталеним звичаям, а обирають власні життєві шляхи. З їх ризиками й перевагами, позаяк долати стереотипи – це завжди про сильний дух; знаковою подією у її житті було те, що Наталія Кобринська разом з Оленою Пчілкою власним коштом за підтримки Івана Франка видали жіночий альманах “Перший вінок” – він побачив світ у Львові у червні 1887 року у друкарні Товариства ім. Шевченка. На 464 сторінках “Першого вінка” були розміщені прозові, поетичні та публіцистичні твори 17 жінок-письменниць з усієї України.
Родзинкою заходу став монолог бібліотекарки Читальної зали ЦБ Оксани Дубовської в образі Наталії Кобринської.
Створена Ольгою Михайлівною експозиція книжкої виставки вражала. Розмай пастельних півоній, білі пелюстки, лялька-мотанка, мереживна кавова стрічка – це все створювало візуальний ефект на слухачів, даруючи їм естетичну насолоду від споглядання на книжково-квіткову ольфакторну красу
23 Травня 2025
19 Травня 2025
Всесвітній день вишиванки — це дуже важливе для українського народу міжнародне свято. Воно покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого українського одягу.
Дата проведення — щороку в третій четвер травня. У 2025 році дата святкування випадає на 15 травня.
Свято неофіційне і не прив’язане до жодного державного чи релігійного. Кожен, хто хоче підкреслити своє українське походження, або просто підтримати Україну, щоб показати єдність, незламність і красу українського народу, може одягнути вишиванку і долучитися до відзначення цього дня.
Тож кожен, хто завітав в цей день на Абонемент ЦМБ Івано-Франківської МЦБС мав можливість долучитися до організованого бібліотекарями вишиваного фотофлешмобу “Вишиванка – одяг вільних людей”.
Презентуючи книжкову виставку, бібліотекарка підкреслила, що в умовах війни з росією День вишиванки стає надзвичайно важливим. Адже ми ще раз можемо нагадати про самостійну культуру та відмінність від ворога.
Бібліотекарі ознайомили присутніх з історією вишиванки та історією виникнення Дня вишиванки.
Історична довідка: вперше День вишиванки відзначили у 2006 році за ініціативи студентки факультету історії Чернівецького національного університету Лесі Воронюк. З того часу почали проводити конкурси на найкращу вишиванку чи найкраще фото у вишиванці. Окрім того, у 2015 році започаткували акцію “Подаруй вишиванку захиснику”, у якій взяло участь близько 50 країн світу).
Зацікавили присутніх і невідомі факти про вишиванку:
– дослідження стверджують, що вишиванки почали робити ще до 6 століття;
– легенди говорять, що чумаки довіряли прати вишиту сорочку лише одній дівчині, якій таким чином заприсягалися у вірності;
– перша школа вишивки з’явилася в 11 століття – її заснувала сестра Володимира Мономаха Анна. Там опановували мистецтво гаптування золотом та сріблом;
– найбільшу кількість людей у вишиванках зареєстрували в 2011 році в Рівному та занесли в Книгу рекордів України. На День Незалежності на центральний майдан міста прийшло 6570 людей у вишиванках;
– мода на вишиванки пішла від Івана Франка, який першим почав поєднувати вишиванку з європейським костюмом. Тоді наприкінці 19 століття вся Європа заговорила про традиційний одяг українців.
– В 1876 році Олена Пчілка видала альбом українських вишивок, орнаменти яких зачарували європейських модниць. Водночас і в самій Україні розпочалися перші наукові дослідження вишиванок.
15 Травня 2025
14 травня 1920 року, 105 років тому, в селі Романівка, нині Теребовлянського району на Тернопільщині в багатодітній українській сім’ї, де любов до України була не просто словами, а життям, народилася Ганна-Євгенія Музика, одна з провідних діячок ОУН(б) та Антибільшовицького блоку народів, дружина одного з очільників ОУН – Ярослава Стецька, яка стала відома світові під іменем Слави Стецько (1920 – 2003).
Своє життя вона присвятила боротьбі за незалежність України та утвердження її державності.
В цей день, 14 травня 2025 року о 14 год, з нагоди 105-ї річниці від дня народження видатної української діячки світового національно-визвольного та антибільшовицького рухів, на Абонементі ЦМБ Івано-Франківської МЦБС провели годину цікавої публікації за статтею Ніни Міщанчук “Слава Стецько – символ незламного духу України”, яка опублікована в книзі “Українки в історії ХХ – ХХІ століття”. Ніна Міщанчук – авторка статті, в цікавій, доступній формі знайомить читача з невідомими фактами з життя і діяльності полум’яної патріотки України, державної діячки однієї з найскладніших епох в українській та світовій історії, яка ще за життя стала легендою.