“Належить не одній тільки Кесарійській Церкві, и не у свій час, не одним одноплемінникам
своїм був корисний, але по всіх країнах і в усіх містах Всесвіту, і всім людям приносив і
приносить користь, і для християн завжди був і буде вчителем рятівнім”
Амфілохій, єпископ Іконійский

Сьогоднішнього дня, 14 січня східні християнські спільноти спогадують пам’ять великого теолога, святителя, одного із стовпів церкви – Василія, архиєпископа Кесарії Каппадокійської. Це ім’я поруч з іменами Івана Золотоустого, Григорія Ніського та Григорія Назіянина є значимим для цілої християнської культури.
Народився він у 329 році у м. Кейсері, нинішня Туреччина. Будучи поставленим у читці Василій прагнув як найбільше пізнати істину написаного. І от, повернувшись з подорожі, під час якої він відвідав Єгипет, Сирію, Палестину – Василій роздає своє майно і засновує монастир.

В день пам’яті цього великого світила християнства у бібліотеці-філії №11 (с. Угорники, вул. Просвіти, 4) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради була присвячена хвилинка духовності «Великий вчитель християнської віри».

Щиро вітаємо усіх, хто є носієм імені Василій і Василина. Нехай ваші думки завжди будуть чистими, миру в душі і повне серце любові. А приклад цього великого чоловіка нехай надихає кожного на творення добрих справ.
Відомі вислови св. Василія Великого:

«Скільки віднімеш від тіла, стільки додаси сили душі»
«Заради кого хочеш жити, за тих і померти не бійся»
«Більше міри пасує спати мертвим, аніж живим»
«Не слова викликають біль, але цинічне нахабство й надмірність щодо нас»

“Без пристрасті до книжки людині недоступні культура сучасного світу, інтелектуальне і емоційне вдосконалення.”
В. Сухомлинський

Кожен із нас любить щось солодке, щось добре випечене чи зварене. Так само кожен з нас потребує чогось «смачного» для розвитку свого мислення. А що може краще підійти для цього, як не добра книжка? Тому до уваги віртуальних користувачів пропонується відеоогляд нових надходжень книг у бібліотеці-філії №11 (с. Угорники, вул. Просвіти, 4) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради.

Хай погода і за вікном, і у вашому серці завжди буде хорошою!

“Природу треба охороняти не тільки тому,

що вона кращий захист для людини, але й тому що вона прекрасна.”

Жан Дорст

Всі ми, живучи в природі, так чи інакше впливаємо на неї. І цей вплив буває не завжди позитивним. Людина від початку свого існування на планеті земля активно використовує всі її ресурси. Іноді з великим надлишком, шкодячи тим самим самій природі. Такі, часто, не обдумані кроки обов’язково повинні призвести в кінцевому випадку до катастрофи. Тому, деякі з людей, розуміючи невтішність прогнозів і знаючи безмірність людської зажерливості почали міркувати над тим, як би то зберегти бодай трошки чогось після себе. З часом, коли пройшла епоха великих географічних відкриттів стало ясно, що мало буде завжди. І якщо не почати діяти зараз – то за короткий період планета перетвориться на пустелю. Вчені, дослідник, науковці – вони ставали на захист тих місць, де ще не ступала людська нога. Так, мало по малу почали виникати ідеї про створення природоохоронних зон.

На законодавчому рівні захистити природну територію вперше було здійснено в США, президентом Авраамом Лінкольном, котрий  підписав Акт Конгресу 30 червня 1864, віддаючи долину Йосеміті і гай Маріпосагігантських секвой. А у 1872 році, Єллоустоунський національний парк став першим у світі справжнім національним парком.

У бібліотеці-філії №11 (с. Угорники) МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради  до Міжнародного Дня заповідників і національних парків  було проведено інформ-дайджест «Збережемо для майбутнього».

І нехай ця коротенька хвилинка зітре нашу недбалість і самолюбство. Щоби в ці святкові дні народження Ісуса кожен з нас теж народився для чогось доброго. Бо шкода довкіллю є таким же гріхом як і пряма шкода ближньому. Бережімо природу, щоб нащадки могли бачити її навколо себе а не тільки на картинці.

Різдво Твоє, Христе Боже наш, засвітило світові світло розуміння: в ньому бо ті, що звіздам служили, від звізди навчилися поклонятися Тобі – Сонцю правди, і пізнавати Тебе – Схід з висоти. * Господи, слава Тобі. (Тропар Різдва)

Діва днесь преістотного родить
і земля вертеп неприступному приносить.
Ангели з пастирями славословлять,
а волхви зо звіздою подорожують,
бо ради нас родилося дитя мале – превічний Бог.
(КондакРіздва, глас 3)

Різдво Ісуса Христа є одним із найбільших християнських свят. Воно ознаменовує нову еру відносин людини з Богом. Те, що колись здавалося абсолютно не реальним – сьогодні стає доступним для кожного. Сьогодні починається нова історія людства. Саме народження довгоочікуваного Месії принесло цю зміну. Народження Ісуса було пророковано ще за багато століть до цього. Але разом із тим воно було глибоко приховано. Із канонічних текстів Євангелія ми не отримуємо точної дати народження Сина Божого. Бо не в цьому суть, вона зовсім в іншому, адже саме з воплоченням Божого Слова почався процес відкуплення людини. Тому Різдво для нас є не просто великим якимось празником – але цілим поворотнім пунктом в історії всього людства. І ми повинні пам’ятати про це. Про те, що сьогодні Бог доказує нам свою батьківську любов посилаючи на землю свого Єдинородного Сина. 

Для більшості людей гори – щось величне, але далеке від повсякденного життя, тобто ідеальна гармонія.
(Улі Штек)
Гори – це місце, де можна обміняти життя на нескінченне блаженство.
(Джецун Міларепа)

Кожного року 11 грудня відзначається свято, встановлене генеральною Асамблеєю ООН – Міжнародний день гір. І тому, у бібліотеки-філії №11 (с. Угорники) МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради, відбулася віртуальна мандрівка під назвою «Найвищі вершини гір».
Ще з давніх давен люди дивилися на гори, як на особливе місце. Місце певної енергетики. Місце сили. Античні єгиптяни будували високі піраміди, щоб у них поховати своїх
правителів. Греки вважали, що на горі Олімп живуть божества, котрі керують долями людей. Гора асоціювалася у людини із зближенням до небес. А небеса відповідно завжди асоціювалися із чимось не земним, чимось більшим, метафізичним.