25 травня 2022 р. о 15.00 в  читальному залі ЦБ МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради була проведена презентація книги «Паленгола» нашої краянки, журналістки, поетеси, письменниці, колекціонера художніх картин Любові Миколаївни Скаврон.

  Кожен письменник втілює у своїй творчості певну естетично вмотивовану сукупність мовних, виражальних, зображувальних засобів, які відрізняють манеру його письма від стилю інших письменників. Вирізняється своїм стилем і Любов Скаврон, яка любить мистецтво і рідний край. Їй притаманне оригінальне художнє мислення, тому їй є що сказати світові. Вона цікаво пише, нанизуючи слова, граючись у неологізми, причому не вимушено, не штучно а легко і органічно. Пори року, явища природи, топоніми у світі авторки уособлені, одухотворені. Вона говорить з річкою, весною, Надвірною і вони теж промовляють до неї.

Понад сімдесят років тому, у 1941 році, Другий Великий Збір ОУН постановив відзначити 23 травня як День Героїв. Ця дата була покликана підкреслити історичний зв’язок та відродити в культурі українців героїчний дух минулих поколінь, що дали нашій історії яскраві приклади героїзму лицарів Київської Русі, козаків Гетьманської Доби, Січових стрільців та вояків Армії УНР, УПА, діячів ОУН. День Героїв — це день пам’яті всіх українців, що присвятили своє життя боротьбі за свободу та незалежність України, це свято величі духу українських вояків — борців за волю України та є символом незборимості української нації.

Свято Дня Героїв було присвячено сумній днині 23 травня 1938 року, коли в Роттердамі було вбито Євгена Коновальця.

Зараз символом героїзму нашого покоління є герої Революції Гідності та воїни-захисники України, що виборюють наше право на існування як окремої, незалежної, повноправної нації. Нині, як і сотні років поспіль, українці гинуть, виборюючи право бути вільними.

23 травня 2022 р. в  читальному залі ЦБ МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради була підготовлена година пам’яті “Дякуємо Вам, наші захисники”.

Для відвідувачів бібліотеки була оформлена виставка літератури “Їхня боротьба  – наша незалежність”, на якій представлені книги і статті з періодичних видань про українських воїнів від часів Київської Русі і до наших днів.

На вулиці біля приміщення читального залу ЦБ були презентовані листівки, надруковані з нагоди Дня Героїв України.  Перехожі і гості міста із задоволенням слухали інформацію та приймали в подарунок листівки. Бібліотекарі також запрошували приходити до читального залу ЦБ і стати користувачами бібліотеки.

Раніше свято найбільше відзначали в західних областях України. Але війна сильно згуртувала українців, і цього року, швидше за все, День героїв відзначають у всіх регіонах. У 2022 році в умовах воєнного стану кожне місто саме вирішуватиме, чи варто відзначати цей день і як саме. Ми пам’ятаємо кожного, хто поліг, та продовжуємо їхню боротьбу, аби наша країна залишилася незалежною.

Відзначення Дня Героїв – це свідчення твердої волі українського народу йти накресленим Героями шляхом боротьби до найвищої мети – Незалежності, розквіту і слави Української Самостійної Соборної Держави.

Відповідальна за проведення заходу бібліотекар читального залу Дубовська О.П.

Для громадян нашої держави вже стало доброю традицією, починаючи з 2003 року, відзначати щорічно в третю суботу травня День Європи  відповідно до Указу Президента № 339/2003 від 19 квітня 2003 року. Слід відзначити, що Україна – єдина держава, яка святкує День Європи, не будучи дійсним членом Європейського Союзу. 

19.05.2022 році в читальному залі ЦБ Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради пройшла online-подорож у майбутнє “Євроінтегроване обличчя України” до Дня Європи. З метою розширення знань з питань європейської інтеграції, отримання нової інформації про ЄС, сучасний стан і перспективи української євроінтеграції, бібліотекар читального залу Зоряна Петрик підготувала однойменну  відеопрезентацію для онлайн-користувачів та відвідувачів бібліотеки. 

Маршрут подорожі складався з різних традиційних “зупинок”: історія свята, мета ЄС, День Європи в Україні та кінцевою зупинкою була Євроінтеграція України в умовах сьогодення.

  Вишиванка – оберіг українського народу, символ здоров’я, краси та щасливої долі. Кожен українець знає, що таке вишиванка, адже це не просто одяг, а частина душі.  Історія національного вбрання українців сягає глибокої давнини. Наші працьовиті пращури завжди вміли створити справжню красу з полотна і ниток.

       Щороку в третій четвер травня в Україні важлива подія – День вишиванки. 2022 року вона припадає на 19 травня. 

18.05. 2022 р. о 12.00 працівники читального залу ЦБ Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради  на  запрошення  Богдани Ботюк, завідувачки відділу денного перебування Івано-Франківського  територіального центру соціального обслуговування, у форматі волонтерської діяльності провели  вернісаж української вишиванки      “Доля, вишита на полотні” (до Дня вишиванки). 

       Провідний бібліотекар читального залу ЦБ Надія Каретнікова розповіла про історію Дня вишиванки та українську вишиванку, яка є символом нескореності, сучасною зброєю та нерозривним зв’язком поколінь. Присутні прослухали розповідь про вишиті роботи її матері – Ганни Кики та була показана відеопрезентація “Доля, вишита на полотні”.

16 травня 2022 р. виповнюється 205 років від дня народження видатного українського історика, етнографа, прозаїка, поета-романтика, мислителя, громадського діяча, етнопсихолога Миколи Івановича Костомарова. М. Костомаров – один з перших українських літературних критиків.

Микола Іванович написав понад 300 історичних, публіцистичних і літературних творів. Основними працями його життя стали «Богдан Хмельницький», «Руїна», «Мазепа» і «Мазепинці», «Російська історія в життєписах її найважливіших діячів» та інші. В історію української літератури Костомаров увійшов як письменник-романтик. Під впливом творчості Вільяма Шекспіра створює історичну драму «Сава Чалий» і трагедію «Переяславська ніч». Також Микола Іванович написав повість «Сорок літ», «Казка про дівку-семилітку», літературні казки «Торба» й «Лови», повість «Чернігівка» та інші.

16 травня 2022 р. в  читальному залі ЦБ МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради для online користувачів була підготовлена презентація наукової спадщини “Микола Іванович Костомаров; історія і епоха” (до 205-річчя від дня народження). 

Для користувачів бібліотеки була оформлена бібліотечна виставка “Микола Костомаров – відомий історик та культурний діяч”, на якій представлені книги і статті з періодичних видань про Миколу Івановича Костомарова та його праці.

На вулиці біля приміщення читального залу ЦБ був презентований буклет про творчу та наукову діяльність відомого письменника та історика. Перехожі і гості міста із задоволенням слухали інформацію про науковця та приймали в подарунок буклети. Бібліотекарі також запрошували приходити до читального залу ЦБ і стати користувачами бібліотеки.

Відповідальна за проведення заходу провідний бібліотекар Надія Каретнікова.

Світогляд та громадянська позиція Миколи Костомарова сформувалися на Слобожанщині, де він народився 16 травня 1817 року у с. Юрасівка, Острогозького повіту Воронезької губернії, яка опинилася у складі Російської Федерації. Микола Костомаров закінчив Харківський університет, історичнофілологічний факультет у 1837 році. Мико́ла Іва́нович – член-редактор Петербурзької археологічної комісії (1860—1885), член Історичного товариства імені НестораЛітописця, член Московського археологічного товариства, членкореспондент Петербурзької АН (1876). М. Костомаров написав понад 300 історичних, публіцистичних і літературних творів. Основними працями його життя стали «Богдан Хмельницький», «Руїна», «Мазепа» і «Мазепинці», «Російська історія в життєписах її найважливіших діячів», «Північноруське народоправство» (1863), «Непевний час Московської держави» (1866), «Останні роки Речі Посполитої», «Думки про федеративний початок у Древній Русі», «Дві руські народності» і «Риси народної південноруської історії». В історію української літератури Костомаров увійшов як письменник-романтик. Під впливом творчості Вільяма Шекспіра створює історичну драму «Сава Чалий» (1838) і трагедію «Переяславська ніч» (1841). Також Микола Іванович написав повість «Сорок літ» (1840), «Казка про дівку-семилітку» (1840), літературні казки «Торба» й «Лови» (обидві – 1843), повісті «Холуй» (1878), «Чернігівка» (1881) – з українського життя 17-18 століть. Костомаров – один з перших українських літературних критиків. 7 квітня він помер у своїй квартирі на Васильєвському острові. Поховали Миколу Івановича 11 квітня 1885 року на Волковому цвинтарі у Петербурзі.