Виставка-присвята: “Основа держави – закон і право”

Благо народу – вищий закон.
Цицерон

Де закони можуть бути порушені під приводом загального порятунку, там немає конституції.
Н. Мальбранш

Є два види відповідальності: моральна і юридична. Моральна не потребує систематизації чи кодексу. Бо вона є закладена у самій сутності людини і є досконалою формою відносин в самій ідеї. Юридична є не досконалою. Бо вона опирається на фізичний примус, позбавляючи особу можливості усвідомити і переосмислити.

Від самих початків разом із зародженням міжособистісних відносин почали і створюватися певні правила цієї побудови. Кожен зі свого боку прагнув бути у виграші від такого контакту. Та разом із тим було потрібно аби все щось контролювало. І от почали зароджуватися певні закони – ті принципи, котрі визнавалися більшістю як такі, що допомагають порозумітися. 

З історії пригадуємо, що перші закони були сформовані на території Месопотамії. Та це не придумані певною історичною особою. Ні, це були готові напрацювання, котрі слід було систематизувати і ввести в загальну дію. Великим поштовхом до розвитку сучасного права був Кодекс Юстиніана, котрий являв собою систематичність законів Римської імперії від самого її встановлення і аж до V ст. Саме він і став фундаментом цілої європейської правової системи.

В процесі становлення кожне суспільство будувало закони на основі певних напрацювань у власному суспільстві, враховуючи його особливості. Так поставали конституції, норми, що систематизували звичаєве право (а з прийняттям християнства) у відповідності із релігійними нормами. Власне, на звичаєвому праві і побудовано більшість законів у державах. І тому вони стають уже надбанням народу і дозволяють йому в подальшому розвиватися, стаючи його основою. Так само і наша правова система мала довгий процес формування, починаючи ще від часів Київської Русі. Одним із найдавніших описаних правових норм є Руська правда, що врегульовувала такі питання як: успадкування, міжособистісні відносини, торгівельні та ін.

Отож, до 25-річчя прийняття Конституції України у бібліотеці-філії №11 (с. Угорники, вул. Просвіти, 4) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради було викладено виставку-присвяту під назвою «Основа держави – закон і право».

Ми повинні знати свою історію, своє походження, своє минуле. Адже лише так ми зможемо побудувати справжнє майбутнє, бо ж і закони це теж частина нашої історії.

Детальніше

Правова панорама “Конституція України – основний підручник життя”

Напередодні Дня Конституції, 24.06.2021 року в бібліотеці-філії №1 по роботі з дітьми (вул. Мазепи, 11А) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради бібліотекарка Ідзьо Г. В. з групою читачів провела правову панораму “Конституція України- основний підручник життя”. Біля розгорнутої книжкової полички користувачі ознайомилися з літературою, яка допомагає нам дізнатись історію творення основного закону держави – Конституцію.
День Конституції – це національне свято багатьох країн світу. Українці відзначають день Основного Закону України 28 червня.
Наша країна має багатовікову історію конституційного процесу. Знаменита Конституція українського гетьмана Пилипа Орлика була опублікована ще на початку XVIII ст. в 1710 році і за оцінками істориків стала однією з перших європейських Конституцій Нового часу. Чинності Конституція Орлика, однак, так і не набула.

Сучасна історія Конституції України розпочалася 28 червня 1996 року. Прийняття Конституції закріпило правові основи незалежної України, її суверенітет і територіальну цілісність, стало важливим кроком у забезпеченні прав людини та громадянина, сприяло становленню України, як самостійної та незалежної держави і повноправного суб’єкта міжнародних правових відносин.

Всі ми прагнемо, щоб задекларовані права стали реальністю, щоб люди почували себе захищеними і впевнено дивилися у майбутнє. Коли кожен громадянин України відчує, що його життя, здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека дійсно визначені найвищою цінністю, тоді ми можемо з гордістю заявити – Україна стала демократичною державою.

Хай мир і взаєморозуміння сприяють подальшій побудові нашої державності, становленню достатку в кожній сім’ї. Нехай же в цей святковий день повсюди панує світлий настрій, міцніє почуття гордості за свою країну, за її Основний закон. що гарантує втілення мрій і сподівань у власній державі.

Детальніше

Історичний портрет “Іван Крип’якевич як особистість і науковець” /до 135-річчя від дня народження Івана Крип’якевича/

Іван Петрович Крип’якевич – один із найвизначніших українських істориків ХХ ст., який гідно продовжив подвиг свого вчителя – засновника української історіографії академіка Михайла Грушевського. Його ім’я добре знане старшому поколінню інтелігенції, яке в довоєнні роки мало змогу і в школах Східної, і в гімназіях Західної України одержати з його праць основи знань про минуле України.

24 червня 2021 року о 14:00 в читальному залі ЦБ (вул. П. Орлика, 5) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради був проведений захід – історичний портрет “Іван Крип’якевич як особистість і  науковець”  (до 135-річчя від дня народження Івана Крип’якевича). 

Провідний бібліотекар читального залу ЦБ, Надія Каретнікова, підготувала до заходу тематичну відеопрезентацію з однойменною назвою. Іван Петрович Крип’якевич воістину історик України, усе своє свідоме життя поклав на вівтар глибокого дослідження і всебічної популяризації історії українського народу від найдавніших віків і до нових часів включно. Захід був орієнтований для онлайн-користувачів.

 І. Крип’якевич, будучи учнем М.С. Грушевського, завжди знаходив час для підготовки молодих вчених, допомагаючи їм настановами і порадами у формулюванні тематики і планів наукових досліджень, наукових публікацій тощо. Він створив свою історичну школу, виховав плеяду послідовників-істориків. До таких маємо право віднести відомих своїми працями в Україні й далеко за її межами вчених: І. Мешка, В. Грабовецького, Я. Ісаєвича, Я. Кіся, Я. Дашкевича, І. Шульгу, М. Трояна, В. Худанича, Ю. Сливку, Ф. Стеблія, Г. Балагурі та ін. Своїми працями вони створили своєрідний вінок шани видатному академіку І. Крип’якевичу, чиї наукові праці увійшли у золотий фонд національної історіографії. На працях вченого виховувалось кілька поколінь свідомих українських  громадян. 

Відповідальна: Надія Каретнікова.

Детальніше

“Маємо право знати”: до 25-річчя Конституції України

25 років святкує цього року Конституція – Основний закон нашої країни. 23.06.2021 року, в переддень святкування дня Конституції України, центральна бібліотека для дітей (вул. С. Бандери,8) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради проводила заходи для різної вікової категорії, однак тема була одна: права та обов’язки кожного українця.
“Сьогодні – діти, завтра – народ”, – казав Василь Сухомлинський. Якщо з дитинства привчити себе до того, що в суспільстві треба дотримуватися правил співіснування, знати свої права та обов’язки, то і в дорослому житті громадяни будуть свідомі, та й життя в такій країні буде комфортне для всіх.    

Читачам та відвідувачам бібліотеки були запропоновані книжково-ілюстративна виставка для дітей молодшого та середнього шкільного віку – “28 червня – День Конституції України”, а також тест та флешмоб для підлітків “Маємо право знати”.

Детальніше

“Додай читання у свої канікули”

23.06.2021 року протягом дня у бібліотеці-філії № 5 (вул. Галицька,100) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради у рамках проєкту “Літо+” було проведено літній дворик “Додай читання у свої канікули”. 

Наші юні читачі поринули у захоплюючий світ книжкових ігор. А щоб зробити читання веселим та цікавим, бібліотекарі підготували такі атракції:
“Книжкова бродилка” — діти кидали кубик, рухались ігровим полем та відповідали на літературні запитання.
Гра “Незнайко”– бібліотекар зачитувала уривки із дитячих творів В.О. Сухомлинського, але з помилкою, а присутні знаходили у книзі прочитаний текст і виправляли її.
Гра “Шифрувальник”– діти  розгадували закодовані назви нових книг, які подарував нашій книгозбірні Український інститут книги.  “Казкове лото”– гра, де потрібно згрупувати картки із назвами, цитатами та картинками улюблених казок.
Гра “Відшукай речення” із оповідань “Намисто з чотирма променями” та “Покинуте кошеня” (В.О. Сухомлинського) – це гра, коли ведуча зачитувала початок речення, а учасники шукали його продовження.

Детальніше
Top