Я веселий сніговик.
До морозу змалку звик.
Очі – чорні дві вуглини.
Губи – з ягідок калини.
Льодяне у мене серце.
Замість шапочки – відерце.
Тіло – в кулі сніжки збиті.
Шия шаликом обвита.
Віник я в руці тримаю,
Але ним не замітаю.
Я мітлою в темну пору
Виганяю зло зі двору.
(Любов Пікас)

Коли приходить зимонька-зима, всі з нетерпінням чекають появи білого, пухкого снігу. Для дітей це можливість вийти надвір та пограти досхочу в улюблені зимові ігри, а особливо – зліпити сніговика. Така весела забава, яка згуртовує всіх довкола. А у нашій бібліотеці-філії №3 Івано-Франківської  МЦБС Департаменту культури міської ради 2 грудня працівники провели такий зимовий, майже новорічний майстер-клас “Зимові ельфи і веселі сніговики”. От тільки наші сніговики були паперовими і творили ми їх у приміщенні бібліотеки.

Згадуючи європейські традиції, бібліотекарі разом з дітьми ще й зимових різдвяних ельфів понастворювали – милих та кумедних помічників Санти. Такі вироби з паперу казкові та особливі, ними можна прикрасити кімнату, подарувати близьким та заразити всіх святковим настроєм, незважаючи ні на що. А знадобились нам лише білий та різнокольоровий папір, клей, ножиці, уява та фантазія. Потрібно всього лиш зігнути папір, склеїти, вирізати і прикріпити додаткові елементи, як от капелюх, шарф, та намалювати оченята, ніс-морквину, усмішку чи смішну пичку і наш сніговичок, чи ельф готові. Лише діти здатні радіти навіть у темні часи, досить лише допомогти їм створити такі маленькі чудеса та відродити віру в диво!

Відповідальна Даниляк Тетяна.

Літературні поради “Що читати цієї зими”
Тихо-тихо настоюється повітря зими.
Довго-довго вгортаються в темінь стебла в долинах.
Грійся моїм наговорюванням, грійся ним, хоронись.
Ось уже ніч. Час боронитися. Час не боятись.
Сергій Жадан

Отже, 1 грудня 2022 року. Чи потрібно цього року підбивати підсумки, якщо й так зрозуміло, що це був один з найтяжчих, найтрагічніших, найтемніших і водночас найгероїчніших років у житті українців. Але ми зуміли зберегти державність, даємо гідну відсіч знахабнілому загарбнику і не збираємося здаватися! Цієї суворої та холодної зими ворогу протистоятимуть і воїни ЗСУ, і цивільні українці. Тому зараз ми маємо згуртуватись і підтримувати один одного, як ніколи раніше. Якщо в наших оселях ставатиме все менше світла і тепла, то нехай більше світла і тепла генерують наші душі. А ще нехай в наших домівках з’являться книжки! Вони розважать вас довгими зимовими вечорами краще ніж телевізор чи інтернет. І навіть якщо немає світла, спробуйте читати при свічках, – це надзвичайно затишно та атмосферно, повірте нашому досвіду)))

Гарна книжка прихистить від незгод, зігріє не гірше ніж імбирний чай, допоможе пережити тяжку розлуку, підніме настрій та розвіє похмурі думки.
Тому ми, бібліотекарі бібліотеки-філії №3, традиційно підготували добірку літератури із зимовим настроєм, яка прийдеться до смаку і дорослим і дітям. Впродовж усього дня, 1 грудня, ми давали нашим читачам та читачкам літературні поради щодо читання взимку, обирали з наших фондів книжки-перлинки для довгих зимових вечорів.

«Що заважає у темі Голодомору — це її консервування на певній часовій, історичній поличці. Так, ніби Голодомор — це от було і минуло. 1932-й, 1933-й, от скількись там людей загинуло, ми не знаємо точного числа і зрозуміло, що по впливі трьох—чотирьох поколінь це точне число відновити навряд чи буде можливим (що само собою є макабричним — а скільки мільйонів? І це у межах поколінь, що жили в одному столітті!). Сам дискурс навколо Голодомору і український, і глобально історичний ніби захрясає на цій темі. І виходить так, ніби це належить минулому. That’s history, як кажуть американці в таких випадках»/
Оксана Забужко 

26 листопада 2022 року в Україні вшановують пам’ять жертв голодоморів та політичних репресій.
Ми, працівники бібліотеки-філії №3 Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради підготували виставку-реквієм “Терновий вінець народу”, а також долучилися до щорічної акції “Запали свічку пам’яті”.

Прояви небаченої жорстокості з боку російської федерації як спакоємиці радянського союзу, під час повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року є відлунням подій 30-х років минулого століття. Це чергова спроба осатанілого сусіда прибрати Україну з політичної та географічної мапи світу, а її населення фізично знищити або вигнати із суверенних територій.

У осені клопотів сила-силенна:
Забарвити вільхи, берізки і клени,
Залишити ягоди стиглі на глоді,
Доглянути всі гарбузи на городі,
Налити дощів і нахекати пару,
Наповнити наші горнятка какао.
О.Орлова

Незважаючи на те, що природа затамовує подих в очікуванні зими, на напругу та стрес у нашому житті, ми намагаємося подолати сезонний смуток і створюємо приємності для наших малих читачів та “розфарбовуємо” свій настрій. Осінь – час, коли хочеться загорнутися у теплий светр чи ковдру, одягнути довгі в’язані шкарпетки і насолоджуватися настроєвими книжками.  Можна навіть почитати при свічках або ліхтариках. Наразі дуже знайомо чи не так? А ще захопливе читання можна поєднати з осінніми напоями, як от гаряче какао з маршмеллоу.

17 листопада  2022 року працівники бібліотеки-філії №3 Івано-Франківської  МЦБС Департаменту культури міської ради створювали затишок своїми руками на майстер-класі “Чарівні осінні горнятка”. У нашій затишній бібліотеці ми занурилися у книжкову подорож з чарівними горнятками, наповненими улюбленим напоєм. Звісно подорож була уявна, адже наші горнятка ми створювали зі звичайного кольорового паперу, та цікаві історії були найсправжнісінькими. Ми насолоджувалися “хюгге” завдяки дивовижним горняткам, книгам та дружній бесіді. Такі горнятка виготовити дуже просто, використовуючи лише кольоровий папір, ножиці та клей. Кілька рухів у техніці орігамі і чудові витвори готові, а обличчя осяває посмішка задоволення та радості. Можна зробити багато різнокольорових паперових горняток, розкласти їх вдома, вмоститися зручніше у теплезних шкарпетках, товстелезному светрі та попивати гаряче какао зі справжнього горнятка, читаючи улюблену книгу. Чи може бути щось більш привабливе для щастя?

Відповідальна за проведення: Тетяна Даниляк.

Колисав мою колиску
Вітер рідного Поділля
І зливав на сонні вії
Степового запах зілля.
Колисав мою колиску
Крик неволеного люду
І — так в серце вколисався,
Що до смерті не забуду…
Богдан Лепкий

Сьогодні,  9 листопада, виповнюється 150 років від дня народження українського письменника, поета, перекладача, літературного критика Богдана Лепкого. Аби вшанувати величного іменинника, ми, працівники бібліотеки-філії №3 Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради, підготували для наших користувачів біографічну замальовку “Я слави не бажав…”, присвячену життєвому та творчому шляху ювіляра. А ще створили відеопрезентацію на наш ютуб канал, з якою радимо ознайомитися.

Отже, народився Богдан Сильвестрович Лепкий в 1872 р. в с. Крегулець на  Тернопільщині в родині священика. Закінчив класичну польську гімназію в Бережанах і певний час навчався у Віденській Академії мистецтв, а зрозумівши, що це не його покликання, вступив на філософський факультет Львівського університету, який закінчив у 1895 р. Викладав у Бережанській гімназії українську й німецьку мови та літератури.