“О, скільки раз у рідній стороні
Вони звучали без його наймення.
Вражаючі й такі ледь-ледь сумні:
“Ох, соловію” і “Гуцулка Ксеня”.

Ось такими віршованими рядками, автор згадує відомого у всьому світі музиканта, педагога, батька модерної української оперети Ярослава Барнича, якому 30 вересня виповнилось 125 років. Його найвідомішими творами, які популярні і дотепер є: “Гуцулка Ксеня”, “О, соловію”, “Червоні маки”,  оперети “Гуцулка Ксеня”, “Дівча з Маслосоюзу” , “Шаріка” та інші. І є надзвичайно прикрим той факт, що на Батьківщині твори талановитого митця замовчувались.

Працівники краєзнавчого відділу ЦБ (вул. Г. Мазепи, 1) Івано-Франківської Департаменту культури міської ради 05.10.2021 року організували для користувачів День краєзнавства “На хвилях часу співає Барнича душа”, щоб повернути з небуття ім’я талановитого маестро – Ярослава Барнича.

Бібліотекарі ознайомили присутніх з життєвими дорогами митця, згадали й про його легіонерсто в УСС. Цікавою сторінкою творчості музиканта є Львівський, Станиславівський та діаспорний період. Саме за межами Батьківщини праця композитора була високо поцінована. У 1966 році українська діаспора широко відзначила 70-річчя Ярослава Барнича, вручивши йому свою найвищу музичну відзнаку – “Золоту батуру” зі слонової кістки та золотим окуттям. Вітання і благословення надіслали ювілярові Папа Римський Павло VI і глава УГКЦ – Йосиф Сліпий.Родзинкою заходу була музична сторінка, яка задала ліричного настрою присутнім . Під акорди знаменитого українського танго “Гуцулка Ксеня”, котру всі залюбки підспівували і завершився захід.

27 вересня всі любителі мандрівок та подорожей святкують День туризму. Це свято заснували члени Всесвітньої туристичної організації на Генеральній Асамблеї ООН у 1979 році. Його відзначають не тільки люди, чий стиль життя пов’язаний з рюкзаками. Турист – це людина, яка прагне до знань. Сьогодні святкувати, гуляти й веселитись можуть усі, хто любить подорожі і дізнаватись нове: любителі походів, наметів, автостопів, непосидючі шукачі пригод.

Для Вас, любителі мандрівок, а також для працівників туристичної галузі, бібліотекарі краєзнавчого відділу ЦБ (вул. Г. Мазепи, 3) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради підготували книжковий екскурс: “Мандруй. Відпочивай. Оздоровлюйся”. Виставка пропонує вам переглянути путівники, які знайомлять з цікавими місцями нашої країни. а для працівників туристичної галузі – навчальну літературу, щоб збагатити свій професійний рівень.

Матеріал підготували працівники краєзнавчого відділу ЦБ.

Зорі,  закохані в літо,

Гаснуть в далекій імлі.

Десь чорнобривцевим цвітом

Смуток припав до землі.

(С. Савченко “Туга за рідним краєм”)

“7 вересня 1891 року пароплав “Орегон” пришвартувався у порту “Галіфакс”, на канадському березі Атлантичного океану. На берег зійшли двоє українців – Василь Єлиняк та Іван Пилипів, галицькі селяни із Небиліва (тепер Івано – Франківська обл.) З них прийнято вести відлік початку української еміграції до Канади”.

Саме цієї осінньої днини минає 130 років від того складного періоду в історії нашого народу. Чому люди переїздять? Що штовхає їх зірватися з місця й залишити за спиною все, що вони знали, заради великого невідомого за обрієм? Для чого вони долають  важку дорогу та неймовірні труднощі емігрантського життя? З такими запитаннями звернулись до відвідувачів працівники краєзнавчого відділу ЦМБ (вул. Г. Мазепи, 1) Департаменту культури Івано-Франківської міської ради. А відповідь одна на весь світ: люди переїздять у надії на краще життя”.

Бібліотекарі розповіли присутнім про першу хвилю трудової еміграції українського селянства до Канади в кінці ХIХ – поч. ХХ ст. Вказали на основні причини цього явища (складні економічні умови: безземелля, непосильні податки, соціальний та національний гніт). Зрозуміло, не кожен знаходив щастя за океаном, ставав як мріялось господарем. Але там, відбулась переоцінка  цінностей, змінювався світогляд, психологія. Канада – на той час, була рільничою країною,  фундаментом її  господарського життя було фермерство.  На її території переважала здебільшого лісова місцевість, повна звірини, непроходимі яруги, озера. Та зі Сходу йшла ріка людської культури, жадна землі. Багато праці вклали фермери-українці для розбудови  цієї держави, залишили гідну пам’ять про трудолюбство і мужність,  та непокірність українців перед труднощами. На завершення, бібліотекарі запропонували переглянути документи та світлини, опубліковані в книзі “З рідного гнізда” (К., 1992) і  статті з періодичних видань, які всебічно аналізують причини і наслідки міграційних процесів.

Матеріал підготували працівники краєзнавчого відділу МЦБ.

26.08.2021 року  працівники кімнати-музей Івана Франка, що діє при краєзнавчому відділі ЦБ (вул. Г. Мазепи, 1) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради підготували і провели засідання клубу краєзнавців: “Іван Франко – мов дух стихії, що творить нас і серед нас” до вшанування 165-ї річниці від дня народження українського генія – Івана Яковича Франка, людини глибоких знань та незвичайних можливостей. В українську історію він увійшов як письменник, перекладач, літературознавець, фольклорист, лінгвіст, філософ, економіст, історик, громадсько-політичний діяч, а також як джерело безупинної енергії та руху.

“Бо лиш одна Вкраїна- мати, 

Де хвилі неба голубі,

Для неї жити і страждати

За неї вмерти в боротьбі”

(Йосип Дутка)

В період з 19 по 25 серпня 2021 р. в краєзнавчому відділі ЦМБ (вул. Г. Мазепи, 1) Департаменту культури Івано-Франківської міської ради діяла виставка-календар “Як зірка в небі – Україна в серці” (До 30-річчя відновлення Незалежності України).

На презентацію виставки завітали учасники Товариства письменників і журналістів ім. Франка – голова товариства, літературознавець, критик,  есеїст доцент ПНУ ім. В. Стефаника Є. Баран, краєзнавець, письменник, педагог, член ТОПІЖу В. Бабій, директор історико-меморіального музею О. Довбуша Ю. Срайчук та користувачі відділу краєзнавства ЦМБ. 

Свою нову книжку “Мала історія великої України” присутнім представив В. Бабій , а також ознайомив всіх з новим номером журналу “Краєзнавець Прикарпаття”. Голова ТОПІЖу Є. Баран схвально відгукнувся про серію книг “Кишенькова бібліотека”, яку видає його колега і рекомендує доповнити ними шкільні підручники. Директор історико-меморіального музею Олекси Довбуша Ю. Срайчук зауважив, що такі книжки  знайомлять читача коротко про головні події, які вони висвітлюють. І тому вони знайдуть свого читача. 

Матеріал підготували працівники краєзнавчого відділу ЦМБ.