Книга мого життя під світлом неба,

мов птах – має два крила і одне серце.

Я.Гоян

11 липня  – 80 років від дня народження Яреми Гояна (1940-2018), українського письменника, публіциста, літературознавця, багаторічного директора Національного видавництва дитячої літератури «Веселка», лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка, заслуженого діяча мистецтв України, лауреата літературних премії ім. Марка Черемшини, ім. Олени Пчілки, ім. Івана Огієнка, Міжнародної літературної премії ім. Івана Кошелівця. За популяризацію творчості Василя Стефаника, Ярему Гояна, нагороджено ще і нашою обласною Премією імені Василя Стефаника.

В цей день, а саме, 11 липня 2020 року  працівники абонементу ЦБ (вул. Короля Данила,16) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради підготували для онлайн користувачів бенефіс книг “Сповідь душі : Ярема Гоян  в ограненні часу”.

Бібліотекарі представили книги письменника із фондів бібліотеки: „Воскреснемо!”, „Пророк”, „Автопортрет”, „Присвята”, „Провісники”, „Титани Нації”, „Маестро”, „Світло з неба”, „Воскресни, мамо!”, „Доля Тарасового „Букваря”.

Бенефісом книг простежено етапи творчої біографії Яреми Гояна – публіциста і прозаїка, якого Шевченківською премією нагородили у 1993 р. за повість «Таємниця Лесикової скрипки». Українець, син свого народу, саме з-під Черемоша виніс талант любити людей, українських діточок і самовіддано працювати для них.

Творчість молодих учасників заходів абонементу центральної міської бібліотеки Івано-Франківської МЦБС

Відео привітання з Днем Молоді від творчої молоді, учасників бібліотечних заходів та користувачів бібліотеки.

Щороку, в останню неділю червня, цього року – 28 червня, в Україні відзначається День Молоді.

Без молодіжних заходів не залишилася наша молодь і цьогоріч. Навіть карантин не завадив зібратись творчій молоді, правда, в онлайн форматі. В рамках святкування молодіжного свята, у межах карантинних обмежень і через заборону проводити масові заходи офлайн, працівники абонементу ЦБ (вул. Короля Данила, 16) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради разом із молодими та творчими підготували для молоді міста 2 онлайн проєкти:

Мультимедійний проєкт “Молодий струмінь в літературі”: Творчість молодих учасників заходів абонементу центральної міської бібліотеки Івано-Франківської MЦБС.

Відео привітання з Днем молоді від творчої молоді, учасників бібліотечних закладів та користувачів бібліотеки.

Цими онлайн проєктами поєднали поетичну творчість, талант, веселий настрій, молодіжний драйв і які, надіємось не залишать вас байдужими 

Цікавих переглядів всім адже День Молоді – свято для всіх, хто відчуває себе молодими!

Відповідальна за створення онлайн проєктів – завідувачка відділом обслуговування ЦБ – Кирста О.М. та бібліотекар абонементу ЦБ – Зіняк М.В.

26 червня світ відзначає Міжнародний день боротьби зі зловживанням наркотичними засобами та їхнім незаконним обігом!
25 червня 2020  працівники абонементу ЦМБ (вул. Короля Данила,16) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради підготували для онлайн обговорення актуальну тему ”Наркоманія – проблема сучасного суспільства”.

На жаль, територія нашої держави активно використовується наркоділками не тільки для здійснення транзиту великих партій наркотиків до країн Західної Європи, але й розглядається як перспективний ринок збуту.
Основна частина наркоманів – підлітки і молоді люди, які набагато слабкіші психологічно ніж дорослі.
Перед тим, як спробувати наркотик, варто задуматися: чи потрібний вам букет хвороб, що передається через голку? На що ви прирікаєте себе, свою сім’ю, своїх майбутніх дітей? Купа витрачених батьківських грошей на наркотики? Жах, що ти відчуваєш, коли смерть буде стояти поруч, безпорадно спостерігаючи за тим, як поведе твої м’язи, як твій організм вмирає, а ти нічого не можеш зробити! Навіщо тобі сльози матері на твоїй могилі і скорбота батька? Навіщо себе прирікати? Навіщо…

Вшановуючи 80-ту річницю початку масових депортацій українців Західної України тоталітарним режимом СРСР, 2020 рік на Прикарпатті проголошено Роком пам’яті депортацій українців у ХХ столітті. 

17 червня 2020 року працівники абонементу ЦМБ (вул. К. Данила,16) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради, підготували для віртуальних користувачів бібліотеки ретро погляд “Вирвані з рідної землі”, яким, на базі   опублікованих документів, матеріалів і спогадів очевидців, вшановують пам’ять українців Західної України та південно-східних регіонів Польщі, які  постраждали від  примусового переселення (депортації, вимушені еміграції, евакуації без повернення, трансфери, спеціальні військові операції), що мали масовий характер і тривали з 1940 до 1951 року.

Депорта́ція украї́нців у Радя́нському Сою́зі — інструмент радянської національної політики  часів сталінського терору, що становив собою насильницьке переселення українців  у віддалені місцевості СРСР, де вони розміщувалися у спецпоселеннях.

 «Вона була одинокою жінкою з повним хистом Аріядни»
Ольга Дучимінська

8 червня 2020 року виповнилося 165 років з дня народження Наталії Кобринської, української письменниці кінця ХІХ – початку ХХ ст., видавчині, громадської діячки, зачинательки жіночого руху в Галичині, засновниці українського фемінізму.  

Враховуючи різні виміри  життєвого світу Наталії Кобринської  ― психологічного, соціокультурного, світоглядного, генераційного, творчого, – 10 червня 2020 року працівники абонементу ЦМБ (вул. Короля Данила, 16) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради, підготували для віртуальних користувачів ювілейну посвяту “Наталія Кобринська – піонерка фемінізму в Галичині”. 

“До Наталії Кобринської, як до великого митця, ми приходимо по естетичну насолоду і по знання жіночого характеру,  адже вона створила цілу енциклопедію жіночої душі. Вона намалювала галерею жіночих постатей, правдивих  людей з вразливими і розчахненими душами, інколи далеких від ідеальності, та саме тому правдивих, завжди принадних своєю духовною чистотою з несподіваними, чисто жіночими помислами і вчинками. Світ героїнь “верховинної естетики” Наталії Кобринської ясний, але й сумовитий, сповнений  болю й палкої віри.  Коли б зібрати в уяві жінок, яких описала письменниця,  то так було, ніби на екрані життя нанизані одні за одним кадри розмаїтих людських доль і поривань, жіночої честі і страждання, справдешнього кохання і жахної зневаги, певності і звідчаєності…“ (Дмитро Павличко).

Різні аспекти буття українського народу, освоювалися письменницею та громадською діячкою і еволюціонували в її житті та творчості. Свідченням цього слугують її твори “Дух часу”, “Виборець”, ”Жидівська дитина ”, “Ядзя і Катруся”, твори, що відносяться до першого періоду її творчості (1882 – 1893), згодом оповідання “Душа”, “Омен”, “Св. Миколай”, а також низка казок “Судильниці”, “Рожа”, “Чудовище”, “Хмарниця”, “Простибіг”,  що належить до другого  періоду її творчості (1894 – 1914). Третій період  творчості письменниці (1914 – 1917) різниться від попередніх. Вона у своїх “воєнних новелах” – “Брати”, “Каліка”, “На цвинтарі”, “Полишений “, “Свічка горить”, “Тінь” художньо розгортає значення загальнолюдського та національного.

Бібліотекарі пропонують познайомитися з творами письменниці різних років.

Глибше пізнати Наталію Кобринську, ви можете прогулявшись стежками інтернету та знайшовши її  твори та книги, статті та публікації про неї, зокрема, найновіші:

Кобринська Н. Вибрані твори. – Івано-Франківськ: Місто НВ, 2018. – 460с.; 

Каневська Л. Наталія Кобринська. Портрет без ретуші й у повний зріст (Швець А. «Жінка з хистом Аріадни» : Життєвий світ Наталії Кобринської в генераційному, світоглядному і творчому вимірах : монографія / Ін‑т Івана Франка НАН України ; Лекторій СУА з жіночих студій ; ВГО Союз Українок. – Львів, 2018. – 752 с.) // Закарпатські філологічні студії. Вип. 3. Т. 3. Ужгород, 2018. С. 155‒158.

Кіраль С. Лабіринти життєтворчості української Аріадни (Швець А. «Жінка з хистом Аріадни» : Життєвий світ Наталії Кобринської в генераційному, світоглядному і творчому вимірах : монографія / Ін‑т Івана Франка НАН України ; Лекторій СУА з жіночих студій ; ВГО Союз Українок. – Львів, 2018. – 752 с.) // Слово і Час. 2018. № 7. С. 120‒123.