«Тричі мені являлася любов» – так називалася театралізована екскурсія, що відбулася у неділю, 16 липня, у середмісті Івано-Франківська. Дійство розповідало про почуття Івана Франка до трьох жінок: Ольги Рошкевич, Юзефи Дзвонковської та Целіни Журовської, які до того ж мали стосунок до нашого міста.

  16 липня 2023 року завідувачка відділу обслуговування ЦБ Івано-Франківської МЦБС разом з волонтерами БО Благодійний фонд “Українська

 Благодійницька Мережа” відвідали  Будиночок сиріт з інвалідністю “Оселя Віри, Надії та Любові.” , що в  Обертині. 

Адже сьогодні для мешканців “Оселі” Уляни, Яни і Ігоря – особливий день. Рівно 4 роки тому вони заселилися у свій справжній дім, покинувши інтернати.

4 роки тому вони ще не знали, як це жити дома…    Уляна Белей, Ігор Човпило і Яна Хазанюк раніше жили в Залучанському дитячому будинку-інтернаті. Тут, в Оселі, вони опанували елементарні вміння: прибрати за собою, помити посуд, порізати овочі на салат. Розпоряджатися власним часом і нести відповідальність. В інтернатах їх цьому не навчили.. А ще займаються улюбленими заняттями і працюють. 

Художниця Уляна малює картини ротом. Її квіткові картини опиняються на виставках і в приватних колекціях. Віднедавна дівчина вивчає англійську мову й зараз шукає собі компаньйона чи компаньйонку для практики. Ігор робить на продаж декоративні свічки. Яна вишиває хрестиком картини, шиє з фетру затишні різдвяні іграшки.
В цей день вони щиро вдячні усім, хто допоміг у створенні Оселі та продовжує її підтримувати. 

  Працівники абонементу ЦМБ  за ці 4 роки провели чимало заходів і акцій  на допомогу мешканців цього Будинку підтриманого проживання.

      Радість від  теплого спілкування  зігрівали душі та осяювали обличчя, як мешканців Оселі і їх асистентів, так і волонтерів.

      Приєднатись до підтримки мешканців Оселі може кожний бажаючий, ставши волонтером-опікуном.

      В наш нелегкий час так важливо підтримувати тих, хто потребує допомоги.

Інформацію підготувала Кирста О.М.

Тричі мені являлася любов.
Одна несміла, як лілея біла,
З зітхання й мрій уткана, із обснов…

Так писав Іван Франко. Каменяр, вічний революціонер… А ще письменник, поет, драматург, белетрист, видавець, перекладач, громадський діяч…

Людина великого таланту – і великого, полум’яного серця.. Жінки не могли не звертати на нього  уваги;  їх у Каменяра було чимало.  Однак справжнє почуття відвідувало його тричі

16 липня 0 12:00, за організації  Департаменту інвестиційної політики, проєктів, міжнародних зв’язків, туризму та промоцій міста Івано-Франківської міської ради та Департаменту культури міської ради відбулася театралізована екскурсія “Тричі мені являлася любов”. 

 Втілили ідею в життя бібліотекарі Івано-Франківської МЦБС:

• бібліотекарка абонементу ЦБ, історикиня Марія Зіняк – гід, Франкова Муза;
• Бібліотекарка бібліотеки-філії  №6 Христина Бакіна, яка чудово відтворила образ Юзефи Дзвонковської;
• бібліотекарка краєзнавчого відділу ЦБ, сценаристка і режисерка театру-студії “Жива історія” – Тетяна Зарецька, яка неперевершено зіграла роль   Целіни Зиґмунтовської;

та актори театру-студії “Жива історія” – які

чудово перевтілилися в ролі:

Іван Франко – Василь Палійчук

Ольга Рошкевич – Ірина Садула

Стартувала екскурсія, як завжди, від площі біля Ратуші, де всіх присутніх стріли сам патрон міста Іван Якович Франко та його Муза. 

Від Ратуші товариство рушило до Майдану Шептицького, де слухачів вже чекала перша ява Франкової любови –  Ольга Рошкевич.Перше, світле і юне кохання у Франка викликала попівна Ольга Рошкевич. 

Спершу все складалося чудово – їхні стосунки подобалися батькам Ольги, і вже ледь не дійшло до заручин. Однак після того, як Франка арештували за участь у таємній соціалістичній організації і виключили з університету, батько Ольги вказав йому на двері. 

Про це відвідувачам розказали самі Ольга та Іван.

Загалом Іван Франко доволі часто  відвідував місто Станиславів у період із 1880 по 1912 роки. Тут читав свої тексти, мав зустрічі з коханою, проводив таємні збори, гостював у друзів.

Друге своє справжнє кохання Франко зустрів у Станіславові  – це була полька, Юзефа Дзвонкоська зі шляхетної родини. Однак і тут не склалося – Іван вже написав матері Юзефи прохання руки дочки, але сама Юзефа раптом відповіла відмовою. Причиною стала невиліковна хвороба дівчини.

Історію другої любови Франка слухали у Сквері Міцкевича, а звідти рушили до вулиці Сапіжинського (теперішньої  Незалежності),  де всіх вже очікувала Третя ява любови – Целіна Зигмунтовська. Третє кохання, не шляхтянку, але затяту польку, яка принципово листувалася лише польською, Франко зустрів на пошті – тут вона працювала. Прекрасну дівчину з профілем грецької богині він побачив за прозаїчних обставин – за касовим віконцем. Щоб бачити її знову й знов, поет неодноразово писав сам до себе листи і сам їх забирав.

Під час проведення заходу, всі охочі мали змогу долучитися до цікавої і захоплюючої подорожі містом Франка та дізнатися більше про наше місто, а наші бібліотекарки та актори театру-студії “Жива історія” своїми костюмами перенесли всіх відвідувачів у межичасся. Межі між часом і простором стерлися – залишилася тільки історія. Історія велета духу, славетного Каменяра. Котра захоплює і чіпляє за живе і не залишає байдужим нікого.

Кінцева точка маршруту – Краєзнавчий відділ ЦБ, кімната-музей І.Франка,  де всі учасники екскурсійної групи прослухали розповідь завідувачки  краєзнавчого відділу  Ганни Паркулаб про  кімнату-музей Івана Франка у Івано-Франківську.

Опісля гості мали змогу сфотографуватися з  головними героями екскурсії.

Інформацію підготувала Марія Зіняк