В бібліотеці-філії №26 (с. Камінне, вул. Винниченка, 4)Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради відбувся екскурс життєвим та творчим шляхом Богдана Лепкого, приурочений 80-тій річниці від дати поховання “Творче слово Богдана Лепкого”. Не зважаючи на мокру погоду, захід відвідали  справжні поціновувачі казок. Отож, ми ознайомились з життєвим шляхом письменника, пройшли невеликий брейн-ринг стосовно основних дат та отримали призи. Згодом ми прослухали казку “Мишка”. Повчальний зміст якої нікого не залишив байдужим.  Оскільки діти були в захвати від казки, ми прочитали ще “Про дідову дочку Марусю та бабину Галюсю”.

Богдан Теодор Нестор Лепкий – одна з вершинних постатей в історії українського красного письменства і культури, розвою національного духу, гордість народу. Це – видатний поет, прозаїк, критик, видавець, перекладач, історик літератури, літературознавець, громадсько-культурний діяч, художник, публіцист. Народився Богдан Лепкий 4 листопада 1872 р. на хуторі Кривенький (нині не існує), неподалік від с. Крегулець (нині – с. Крогулець Гусятинського району), за іншими даними – в с. Кривеньке (нині – Чортківського району).

Літературною творчістю почав займатися під час навчання у Бережанській гімназії, ще в другому класі писав вірші, оповідання, створив поему про русалок (не збереглася).

Студентом Львівського університету видрукував 1895 р. в газеті “Діло” своє перше оповідання “Шумка”, потім чотири поезії в прозі “На палеті”, оповідання “В лісі” та “Дивак”. Того ж року опублікував поезії “В світ за очі”, “Ідилія” та “Сонет”. Під час праці в Бережанській гімназії видрукував оповідання “Дідусь”, “Нездала п’ятка”, “Над ставом”, “Настя”, “Скапи”, “Гусій”. 1897 р. написав повість “Зламані крила”. Співзасновник (1906) гуртка “Молода муза” (м. Львів). Твори вміщував у багатьох періодичних виданнях краю (“Діло”, “Зоря”, “Руслан”, “Буковина”, “Літературно-науковий Вістник”, “Світ”, “Жіноча Доля”, “Письмо з Просвіти”, “Дажбог”, “Назустріч”, “Ілюстровані Вісті”, “Світ Дитини”, “Народний Декламатор”, “Літопис Червоної Калини” та ін..

За кількістю написаного Б. Лепкий поступається в українській літературі тільки І. Франкові. Загалом творча спадщина Б. Лепкого складає понад 80 власних книг, у т. ч. цикл романів “Мазепа”, повісті, оповідання, казки, спогади, збірки віршів та поем, а також переклади, літературознавчі розвідки, статті літературного та мистецького спрямування, опубліковані у численних газетах, журналах, альманахах, календарях, збірниках; він – упорядник і видавець 62 томів творів української класики з ґрунтовними дослідженнями, примітками, коментарями. Бібліографія творів Б. Лепкого становить до тисячі позицій.

Громадяни України мають рівні конституційні права та свободи, і є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками. Кожна людина має невід’ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов’язок держави – захищати життя людини. 

Право, закони супроводжують людину все її життя. З ними ми зустрічаємося дуже часто. Помилковою є думка, ніби сфера застосування права обмежується покаранням осіб, які вчинили різні правопорушення. Щоб уміло та правильно користуватися своїми правами і добре виконувати свої обов’язки, не порушуючи прав і законних інтересів інших, треба знати закони. Саме тому, працівники бібліотеки-філії №2 (вул. Карпатська,14) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради підготували і провели прес-калейдоскоп: “Проти злочинності – силами закону”.

“Життя – це боротьба,
а боротьба – це справжнє життя”
Олена Теліга

21 липня 2021 року минає 115 років від дня народження Олени Теліги, української поетеси, громадської та політичної діячки. Її коротке життя було схоже на спалах: “шалена любов до життя і шалена погорда до смерті.

Чи може бути більш прекрасне і глибоке з’єднання”. Вона увійшла у життя “як в безжурний танок”, а вийшла з нього як мужній воїн.

Саме цій талановитій поетесі та українській патріотці й був присвячений захід, який провела бібліотека-філія №13 (с.Хриплин, вул.Берегова, 4в) МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради.

Життєва дорога Олени Теліги – це Росія, де вона народилася, Україна, де відігралась її головна життєва битва, це також еміграція до Польщі й Чехословаччини, де жила найдовше і писала вірші.  

В Празі Олена навчалась в Українському педагогічному інституті ім.Драгоманова. Студентський період надзвичайно цікавий, сповнений різноманітних знайомств і зустрічей. Тут поступово, з допомогою друзів, почало кристалізуватися її українське “я”. На одній із вечірок Олена знайомиться  з Михайлом Телігою, високим, вродливим юнаком, який походив з Кубані й був старшиною в армії УНР. Їхнє знайомство переросло в кохання й незабаром вони одружилися.

Навчаючись у Празі, Олена Теліга розпочинає свою літературну діяльність. Її вірші з’являються на сторінках літературних часописів. Згодом, після знайомства з поетом Олегом Ольжичем, у 1939 році вона вступає до лав Організації Українських Націоналістів. Працює в її культурній референтурі, готує тексти листівок, відозв, летючок, які відправляли в Україну.

Після початку радянсько-німецької війни у 1941 році Олена разом з Уласом Самчуком повертається до Києва. Тут поетеса одразу поринає в культурне життя, організовує Спілку українських письменників, співпрацює з редакцією “Українського слова”, видає тижневик літератури й мистецтва “Літаври”. Така діяльність українських патріотів не могла бути не поміченою гестапівцями. На неї, як на українську патріотку, полювало гестапо. Почалися арешти, Олена знала, що ризикує, але тікати з Києва відмовилася. Вона пішла на стовідсоткову загибель, з нею пішов і її Михайло. Під час арешту 9 лютого він назвався письменником, щоб бути разом з дружиною. І пішов в останню путь з дружиною. Подружні стосунки Олени та Михайла витримали перевірку і життям і смертю…

Свій останній притулок вони знайшли в Бабиному Яру. Про них можна з упевненістю сказати: вірні в житті, вірні у смерті.

Олена Теліга залишила по собі декілька збірок поезій і великий слід в українській історії.

Відповідальна за захід Бабій О.С.

15.07.2021 року на галявині, поблизу бібліотеки-філії №5 (вул. Галицька, 100) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради був організований і проведений журнально-ігровий салон “Математика – це просто та творчо” з нагоди року математики, в рамках проєкту «ЛІТО+».