23 Липня 2021
Прес-кліпінг “У калейдоскопі яскравих сторінок”
В кожній бібліотеці живуть журнали, вони співмешканці книжок. І також, як і книги, люблять, коли їх відвідують читачі. Адже вони різноманітні, містять в собі безліч інформації: веселі, цікаві та пізнавальні оповідання, вірші, багато картинок, загадки, саморобки, розмальовки, різні забави, вікторини для діток. Журнали вчать нестандартно мислити і вирушати у загадкові квести.
Працівники бібліотеки-філії №6 (вул. Вовчинецька,188) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради у рамках проєкту “Літо+” підготували і провели прес-кліпінг “У калейдоскопі яскравих сторінок”.
22 Липня 2021
Волонтерська поїздка до Будинку підтриманого проживання для сиріт з інвалідністю “Оселя Віри, Надії, Любові”
В селищі Обертин, що на Тлумаччині є будинок підтриманого проживання для сиріт з інвалідністю “Оселя Віри, Надії, Любові”, який відкрили 12 липня 2019 року. Це один із перших в Україні будинок підтриманого проживання та перший, який фінансується (в частині найнеобхідніших витрат) з обласного бюджету за механізмом соціального замовлення.
18.07.2021 року завідувачка відділом обслуговування, Кирста О.М., абонементу ЦБ (вул. К. Данила, 16) Івано-франківської МЦБС Департаменту культури міської ради, як волонтер-опікун відвідала цей заклад і побувала на святкуванні 2-ї річниці відкриття “Оселі Віри, Надії, Любові”.
Суть підтриманого проживання у тому, що люди проживають у власних кімнатах, мають кухню. Допомога їм закінчується там, де починаються їхні можливості. Інтернати – це середовище ізоляції, де людина отримує фактично все готове і втрачає мотивацію щось робити, тому що немає стимулів. Підтримане проживання, навпаки, дає людині можливість робити рівно стільки, скільки вона може, зважаючи на певні обмеження. Комусь потрібне житло – просто дах над головою – і людина може працювати, бути в соціумі. А комусь трохи більше – допомога соціального працівника в побуті.
Будинок сиріт з інвалідністю “Оселя Віри, Надії, Любові” започаткували волонтери БО “Українська благодійницька мережа”. А проживають там четверо молодих людей: Уляна Белей, Яна Хазанюк, Ігор Човпило та Люба Оробець, до яких доля була не дуже прихильною.
22 Липня 2021
Година пам’яті “Богдан Лепкий: крізь терни долі — до світового визнання”
Коли шукаємо в нашій історії конкретні й повчальні дороговкази, які вказували б правильний і праведний шлях для українців сьогоднішніх, найчастіше звертаємося до постатей видатних письменників, яких так щедро дарував Україні Господь і які високо підносилися на світові висоти інтелекту.
Серед них бачимо численні постаті українських письменників, які далеко випереджували сучасних їм світочів інших народів, інших культур. Та чи завжди українці вміли їх достойно цінувати? І чи належно оцінюємо їх тепер ми, чи й далі, страждаючи якимось комплексом власної меншовартості, не помічаємо велетів духу, посланих Україні самим Богом?
21 липня 2021 року працівники абонементу ЦБ (вул. К. Данила,16) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради підготували годину пам’яті “Богдан Лепкий: крізь терни долі — до світового визнання”, звертаючи увагу користувачів до постаті, що представляє надзвичайно потужний інтелект, постаті, якою може гордитися кожен українець, постаті, і якій 21.07.2021 відзначаємо 80 років з дня смерті, постаті Богдана Лепкого (09.11.1872 -21.07.1941) — українського письменника, поета-лірика і новеліста.
Це – вельми багатогранна особистість, оскільки він – поет і письменник, художник і мистецтвознавець, дослідник літературних процесів і перекладач, автор текстів численних музичних творів і теоретик феномену Українського Січового Стрілецтва, видатний педагог і активний громадський діяч. Отакими є іпостасі цього видатного українця, ім’я і твори якого в совєтські часи були строго заборонені, і в наш час це ім’я надто мало згадується й недостатньо пошановується. А це – величний зразок українського інтелекту й гідної постави українця-патріота. Ім’я його – Богдан Лепкий.
Бібліотекарка підкреслила, що з Божої ласки, Богдан Лепкий успадкував від родичів великі здібності й таланти, які невтомно розвивав і гідно тим примножував славу України.
21 Липня 2021
“З книжкової сторінки на екран”
21 липня протягом дня у бібліотеці-філії №5 (вул. Галицька,100) було проведено кіновояж “З книжкової сторінки на екран” для широкого кола читачів.
Цього року ми святкуємо ювілеї видатних геніїв української літератури та кіно.80 років виповнилося б видатному актору Іванові Миколайчуку. Всім відомі “Тіні забутих предків” (1964 р.) зняті за твором Михайла Коцюбинського, що увійшли до Книги рекордів Гіннеса за кількістю нагород чи “Пропала грамота” (1972 р.) іще досі із захопленням переглядають кінолюбителі. 70-річний ювілей святкує також автор бестселера “Залишенець.Чорний Ворон” Василь Шкляр за мотивами якого у 2019 році було знято український фільм. До слова текст автора за кадром читає сам Василь Миколайович. Подвійний ювілей святкуємо з нагоди 150-річчя Лесі Українки та 100-ліття неповторного твору — драми-феєрії “Лісова пісня”. У зв’язку з цим українські аніматори готують цьогоріч прем’єрний показ мультфільму “Мавка. Лісова пісня”. 65 років минуло з дня смерті Олександра Довженка — класика українського кіно, який стояв біля самих джерел нашого кінематографу. Його фільми «Звенигора» (перший український фільм, що вийшов на світову арену) (1927 р.), «Арсенал» (1929 р.) та «Земля» (1930 р.) були відзначені численними нагородами.
Бібліотекар підготувала підбірку книг та фільмів ювілярів. Усі охочі могли переглянути кінострічки у книгозбірні, або сканувати QR-код на смартфон і дивитися вдома.
Відповідальна за проведення: Козак-Дидич М.В.
21 Липня 2021
“Творче слово Богдана Лепкого”
В бібліотеці-філії №26 (с. Камінне, вул. Винниченка, 4)Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради відбувся екскурс життєвим та творчим шляхом Богдана Лепкого, приурочений 80-тій річниці від дати поховання “Творче слово Богдана Лепкого”. Не зважаючи на мокру погоду, захід відвідали справжні поціновувачі казок. Отож, ми ознайомились з життєвим шляхом письменника, пройшли невеликий брейн-ринг стосовно основних дат та отримали призи. Згодом ми прослухали казку “Мишка”. Повчальний зміст якої нікого не залишив байдужим. Оскільки діти були в захвати від казки, ми прочитали ще “Про дідову дочку Марусю та бабину Галюсю”.
Богдан Теодор Нестор Лепкий – одна з вершинних постатей в історії українського красного письменства і культури, розвою національного духу, гордість народу. Це – видатний поет, прозаїк, критик, видавець, перекладач, історик літератури, літературознавець, громадсько-культурний діяч, художник, публіцист. Народився Богдан Лепкий 4 листопада 1872 р. на хуторі Кривенький (нині не існує), неподалік від с. Крегулець (нині – с. Крогулець Гусятинського району), за іншими даними – в с. Кривеньке (нині – Чортківського району).
Літературною творчістю почав займатися під час навчання у Бережанській гімназії, ще в другому класі писав вірші, оповідання, створив поему про русалок (не збереглася).
Студентом Львівського університету видрукував 1895 р. в газеті “Діло” своє перше оповідання “Шумка”, потім чотири поезії в прозі “На палеті”, оповідання “В лісі” та “Дивак”. Того ж року опублікував поезії “В світ за очі”, “Ідилія” та “Сонет”. Під час праці в Бережанській гімназії видрукував оповідання “Дідусь”, “Нездала п’ятка”, “Над ставом”, “Настя”, “Скапи”, “Гусій”. 1897 р. написав повість “Зламані крила”. Співзасновник (1906) гуртка “Молода муза” (м. Львів). Твори вміщував у багатьох періодичних виданнях краю (“Діло”, “Зоря”, “Руслан”, “Буковина”, “Літературно-науковий Вістник”, “Світ”, “Жіноча Доля”, “Письмо з Просвіти”, “Дажбог”, “Назустріч”, “Ілюстровані Вісті”, “Світ Дитини”, “Народний Декламатор”, “Літопис Червоної Калини” та ін..
За кількістю написаного Б. Лепкий поступається в українській літературі тільки І. Франкові. Загалом творча спадщина Б. Лепкого складає понад 80 власних книг, у т. ч. цикл романів “Мазепа”, повісті, оповідання, казки, спогади, збірки віршів та поем, а також переклади, літературознавчі розвідки, статті літературного та мистецького спрямування, опубліковані у численних газетах, журналах, альманахах, календарях, збірниках; він – упорядник і видавець 62 томів творів української класики з ґрунтовними дослідженнями, примітками, коментарями. Бібліографія творів Б. Лепкого становить до тисячі позицій.