Є  імена, які світять нам крізь  далекі роки і зігрівають й досі наші серця,  імена, які ставлять українську літературу в один ряд з кращою європейською.

І про одне з таких  імен –  ГАННУ БАРВІНОК (Олександру Білозерську) говорили 3 травня 2023 року в абонементі ЦБ (вул. Короля Данила, 16) Івано-Франківської МЦБС  Департаменту культури міської ради в бібліорубриці “Відкрий для себе це ім’я: Ганна Барвінок – поетеса жіночої долі”.

Поетеса жіночої долі, яка кохала  Пантелеймона Куліша і прощала  йому всі його зради… Свята і грішна, велика в подвижництві своєму і, можливо, трішки й кумендна у дріб’язку буднів, вона постає перед нами такою, якою була насправді. І це не применшує її величі…

Шевченко обожнював її кухню, Пулюй називав “Беаріче”, а друзі “ідеальною дружиною”. 

22 квітня – Міжнародний день Землі, а 26 квітня – роковини Чорнобильської катастрофи – Міжнародний день пам’яті. Свято єднання народів планети у справі захисту навколишнього середовища і збереження тих щедрот і природних ресурсів, якими наділила нас природа. День Землі спочатку відзначався у березні у день рівнодення, коли природа прокидається і все навколо наповнюється життям. З давніх часів з цим періодом пов’язувалися надії і сподівання на перемогу сил світла над темрявою. Це час, коли в багатьох країнах північної півкулі святкувався новий рік.

Вперше День Землі був відзначений у 1970 і з того часу проводиться щорічно 22 квітня. Це свято чистої Води, Землі і Повітря. Свято, яке має на меті об’єднати людей планети щодо захисту навколишнього природного середовища, привернути увагу людей до проблем екології нашої планети. 

Працівники абонементу ЦБ Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради підготували тематичний ековідеоролик “Щоб катастроф не допускати, планету треба захищати”.

Неухильно зростає населення нашої планети, що потребує відповідного збільшення видобутку й виготовлення життєвих ресурсів для забезпечення його проживання. Наслідки впливу людини на навколишнє середовище сумні й тривожні: порушуються природні угруповання й ландшафти, забруднюється атмосфера, морські акваторії і прісні водойми, руйнується ґрунтовий покрив, зменшується площа лісових ресурсів та чисельність видів рослин і тварин, хімічні сполуки, які циркулюють у біосфері, шкодять здоров’ю людини та всьому живому.

Стан навколишнього середовища України на сьогоднішній день вважається критичним. За тривалістю життя населення України посідає 52 місце в світі. З 1991 року на 1000 народжених смерті 13,6. Це у півтори рази більше, ніж у розвинених країнах. Атмосферні забруднення завдають шкоди здоров’ю людини, с/г, рибному, лісовому господарству. Змінюють якість ґрунтів.

Втручання людини у природу не повинно завдавати їй шкоди. Особливо гостро постало це питання в наш час – час науково-технічної революції. Найбільшої шкоди природному середовищу завдала 26 квітня 1986 року катастрофа на Чорнобильській атомній електростанції.

Здавна чудовими краєвидами, щедро врожайними садами, прекрасними місцями для відпочинку, лісами, багатими ягодами, грибами, горіхами славилась чорнобильська земля. Та тільки до жахливої ночі 1986 року. Відтоді ця земля почала називатися “зоною”.

Сьогодні немало боргів у нас перед природою. Наша вина – це брудні вулиці, будинки, засмічені річки, озера, винищенні лиси, отруєне небо. Давайте разом подумаємо над тим, що кожний з нас зробив для врятування природи від зруйнування, чи посадив дерево, від якого залежить, можливо екологічна рівновага на планеті.

Відповідальні: всі працівники.

20 квітня 1903, 120 років тому, в Бендерах (Бессарабія) народився  Ґео Шкурупій — український письменник, поет, кіносценарист та журналіст. Представник напряму панфутуризму — за власним визначенням «Король Футуропрерій». Один з представників Розстріляного відродження. Жертва російського окупаційного терору.

20.04.2023 р. на абонементі ЦБ Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради, в рубриці “Відкрий для себе це ім’я: Ґео Шкурупій” користувачів знайомили з непересічною постаттю «Короля футуропрерій» – як назвав себе в 1922 році автор, підписавши  свою дебютну поетичну збірку «Психетози» 19-річний Ґео Шкурупій, експериментатор і футурист. Як показала його подальша творчість, письменник не дарма приміряв на себе літературну корону.

Шкурупій народився в сім’ї залізничника і вчительки, тому родина часто переїжджала, а з 1913 року осіла в Києві. З невеликими перервами Ґео Шкурупій прожив у цьому місті до кінця життя. Навчався він у Другій київській гімназії, а по її закінченню у 1920 році вступив на медичний факультет Київського університету. Не довчившись там, трохи відвідував заняття в Інституті зовнішніх зносин, але вищої освіти так і не здобув.

З 13 по 18 квітня 2023 року на абонементі ЦБ (вул. Короля Данила, 16) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради протягом тижня діяла великодня святкова інсталяція “Заграли дзвони Великодні: Христос  Воскрес! Христос Воскрес!”.

Протягом тижня користувачі книгозбірні, серед яких і ВПО, з задоволенням переглядали матеріали яскравих етно виставок “Великодніх дзвонів спів” та  “О, Писанко! Ти символ України!..”, а також матеріали  цікавих, креативних бібліовітрин. Вони прислухались до порад та розповідей бібліотекарів, які ознайомили присутніх з українськими звичаями на Великдень, наприклад, що на вітання “Христос Воскрес!” – потрібно відповідати ”Воістину Воскрес”. Цікаво було дізнатись, як готуються в нас до Великодня, як проходить кожний день страсного тижня, як розписують писанки, як і коли  печуть Паску, як готують Великодній кошик, і що туди кладуть. А ще, що обов’язково  в кошик треба покласти свічку, бо вона символізує світло. А головними атрибутами Великодня прийнято вважати все-таки писанки, крашанки та солодку паску. Найдавнішими вважалися крашанки – це писанки одного кольору, вже пізніше з’явилися багатоколірні  писанки, в яких застосовувались природні барвники…Але колір в писанці з’явився не лише для краси, а й отримав своє символічне значення, наприклад, жовтий, золотистий, оранжевий  кольори писанки  впливають на людину подібно до сонячного проміння, дають радісний, світлий настрій. Також ознайомили присутніх і з  багатьма ознаками свят, наприклад, що означає візерунок на писанці.  Святковий настрій панує в бібліотеці і надихає на емоційне спілкування.

Щорічно,  7 квітня відзначається Всесвітній день здоров’я. У 2023-ому він збігається з 75-річчям Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ). Членство у ВООЗ мають 194 держави, які спільно працюють над зміцненням здоров’я своїх громадян.

Йдеться про реагування на кризи, профілактику й боротьбу з захворюваннями, просування здорового способу життя, забезпечення доступу до якісної медичної допомоги.

ВООЗ сприяє створенню національних стратегій і систем охорони здоров’я, надає технічну допомогу та допомагає з навчанням фахівців, забезпечує міжнародну підтримку для запобігання захворюванням.

З нагоди Всесвітнього дня здоров’я 7 квітня 2023 року працівники абонементу ЦБ Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради підготували відеоролик валеологічний порадник “7 правил здорового способу життя”, в якому  пропонують всім охочим приєднатися до нової кампанії на підтримку побудови більш справедливого, більш здорового світу.  

Як яскраво продемонструвала пандемія COVID-19, одні мають можливість жити більш здоровим життям і користуються легким доступом до медичних послуг, у інших такої можливості немає.  Все залежить виключно від умов, в яких люди народилися, виросли, живуть, працюють і старіють.

ВООЗ сприяє створенню національних стратегій і систем охорони здоров’я, надає технічну допомогу та допомагає з навчанням фахівців, забезпечує міжнародну підтримку для запобігання захворюванням. Ми особливо відчуваємо підтримку ВООЗ у період повномасштабної війни, коли отримуємо гуманітарну допомогу у вигляді десятків машин «швидкої», тонн ліків, коли наші медичні працівники обмінюються найкращим досвідом із колегами з усього світу. Вдячні за цю надважливу підтримку!

Цього дня ми відзначаємо важливість доброго здоров’я та благополуччя для людей по всьому світу і маємо нагоду оцінити своє здоров’я, пообіцяти собі дбати про себе, бути уважними до себе і один до одного. Разом ми можемо створити більш здорову та щасливу країну, а отже – і світ.

Відповідальна: Данилів Л. В.