3 грудня 2022 року виповнюється 300 років з дня народження Григорія Сковороди – видатного українського філософа, просвітителя-гуманіста, поета, педагога. 

У 2022 році день народження Сковороди відзначають на рівні ювілеїв ЮНЕСКО. 3 грудня 2022 року о 14.00 працівники Абонементу ЦБ Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради  провели ювілейний портрет за книгою Л. Ушкалова “Сковорода від “А” до “Я”, під час якого бібліотекарі розповіли користувачам про життєвий шлях та філософію Григорія Савича Сковороди.

Народився на Полтавщині у сім’ї козака. З дитинства зростав у дусі свободи та любові до неї. Любив співати. Вже у 7 років став першим співаком на крилосі в церковному хорі – на той час це було дуже престижно. Майстрував сопілки й, звичайно, полюбляв грати на них. Також вмів грати на скрипці, флейті, бандурі, лірі, гуслях.

З перервами навчався майже 15 років. Однак так і не завершив повний курс навчання. Знав 8 мов, міг вільно писати ними твори й листи. Залюбки подорожував Європою. Був не лише вчителем, але й ментором для своїх учнів. Був вегетаріанцем, полюбляв пармезан та вино.

Існує легенда, що Сковорода сам передбачив власну смерть та навіть викопав могилу. Став “батьком” філософії сродної праці. Що кожна людина приходить у цей світ, щоб усвідомити своє покликання. Кожна людина має займатися тим, до чого має потяг та схильність. Сковорода казав: “усе, що потрібне людині, Бог створив легким”.

Читачі мали змогу ознайомитися з книгою “Сковорода від “А”до “Я”, де розповідаються цікаві факти із життя видатного філософа й мислителя. 

Сковорода не залишив по собі цілісної філософської системи та й не прагнув цього. Життя він присвятив самопізнанню, цій меті була підпорядкована вся його творчість. Іще до Івана Котляревського, який вважається зачинателем нової української літературної мови, Сковорода зробив внесок у розвиток книжної української мови: його поезії та байки написані нею. Просив вибити на своїй могилі слова «Світ ловив мене, та не впіймав…», і цей його заповіт було виконано.

Характеризуючи роль Сковороди в українській культурі, Міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко наголосив, що у війні Росії з Україною основною складовою є битва за свободу та ідентичність. Росіяни ціляться у все знакове для українців: “Тому що в ідеї персональної свободи, яку сповідував український філософ Григорій Сковорода, – світоглядний код українців. А свобода була та є найбільшим подразником для російського режиму. Але світло свободи завжди перемагає темряву.”

Захід підготовлений для широкого кола читачів. 

1 грудня світ відзначає день боротьби з СНІДом та толерантності з ВІЛ-позитивними людьми. Всесвітній день боротьби зі СНІДом вперше відзначався 1988 року з ініціативи Всесвітньої організації охорони здоров’я, після того, як на зустрічі міністрів охорони здоров’я всіх країн прозвучав заклик до соціальної терпимості і розширення обміну інформацією щодо ВІЛ/СНІД.

З метою інформування людей про проблему поширення ВІЛ/СНІДУ 1 грудня 2022 року о 13.00 працівники Абонементу ЦБ Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради  провели годину-застереження: “СНІД: знати, щоб жити”, під час якої бібліотекарі провели ознайомчу бесіду із присутніми про проблему поширення ВІЛ/СНІДУ. 

Ідею організації Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом запропонували у 1987 році Джеймс В. Бунн і Томас Неттер, співробітники з питань громадської інформації, що працювали в Глобальній програмі по боротьбі зі СНІДом при Всесвітній організації охорони здоров’я (ВООЗ). Вони звернули увагу на темпи поширення епідемії СНІД, оцінили загрозу і можливі катастрофічні наслідки. 

День боротьби зі СНІДом проголошено Всесвітньою організацією охорони здоров’я та вперше відзначено 1 грудня 1988 року. З того часу Всесвітній день боротьби зі СНІДом відзначається щорічно.

Користувачі заповнили анкету обізнаності про СНІД. Присутні отримали буклети-пам’ятки.

Заходи, що традиційно проводяться в цей день, традиційно відбуваються із символом – Червоною стрічкою. Її вигадав художник Франк Мур. У 1991 році цей символ був використаний вперше. Тепер кожен, хто одягає Червону стрічку 1 грудня, висловлює свою надію на майбутнє без СНІДу.

Щороку з 25 листопада  до 10 грудня  в Україні відбувається Всеукраїнська кампанія (акція) «16 днів проти насильства”. Акція проводиться з 25 листопада, тобто з дня, коли відзначається Міжнародний день боротьби із насильством щодо жінок і до 10 грудня (Міжнародного дня захисту прав людини). 

Офіційно Міжнародний день боротьби із насильством щодо жінок, був оголошений Генеральною Асамблеєю ООН 1999 року, але відзначати його почали з 1981 року, як пам’ять про трагічну загибель трьох сестер Мірабаль, які були жорстоко вбиті під час диктатури домініканського правителя Рафаеля Трухильо в 1960 році. 

В знак підтримки люди в усьому світі пов’язують помаранчевою стрічкою  свій одяг. це офіційний колір протидії насильству, що символізує світле і вільне майбутнє.

Період акції «16 днів  проти насильства” охоплює наступні важливі дати:
25  листопада  – Міжнародний день боротьби із насильством щодо жінок;
1 грудня – Всесвітній день боротьби зі СНІДом;
2  грудня – Всесвітній день боротьби з рабством;
3 грудня  – Міжнародний день людей з інвалідністю;
5 грудня  – Міжнародний день волонтера;
6 грудня – Вшанування пам’яті студенток розстріляних в Монреалі;
10 грудня – Міжнародний  день захисту прав людини.

16 днів  проти насильства – це нагода ще раз нагадати громадськості про існування вище перелічених проблем у нашому суспільстві, які з війною тільки усугубились, підвищити  рівень обізнаності людей щодо усіх форм насильства.

Адже основне  завдання акції – привернути увагу спільноти до 2-х актуальних проблем: запобігання і протидія домашньому насильству та торгівля людьми, а також активізація діяльності державних установ, ГО заради захисту прав людини.

Тому, сьогодні, 29 листопада 2022 року о 15:00   працівники абонементу ЦБ Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради, долучившись до  Всеукраїнської акції «16 днів  проти насильства”, провели годину відвертої розмови “Ми проти насильства”.

26 листопада, четверту суботу листопада, Указом Президента українці у всьому світі вшановують пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років.

Із здобуттям незалежності Україна пройшла великий шлях у прийнятті та усвідомлення наслідків Голодоморів, розкриття архівів й дослідження цього питання відкрило правду про злодіяння радянської влади як для українців, так і для всього світу.
Комуністична влада злочинно замовчувала факт голоду. Жодної офіційної згадки про цю жахливу трагедію не було. Навіть у власному діловому листуванні державні й партійні функціонери, описуючи опухання десятків і сотень тисяч сімей, не згадують голод, а лише «продовольчі труднощі».

Щоб вшанувати пам’ять невинноубієнних, 26 листопада о 16.00, пацівники Абонементу ЦБ Івано-Франківської МЦБС департаменту культури міської ради підготували молитовний спомин “Скорботна свічка пам’яті святої”, під час якого читачі могли долучитися до всеукраїнськоїтакції “Запали свічку пам’яті”. В зоді спомину бібліотекарі розповіли користувачам про цю трагічну сторінку української історії.

У книгах реєстрації смертності на позначення смерті з голоду з’являються нові терміни, як, наприклад, «безбілковий набряк».
Керівництво СРСР свідомо дезорієнтувало світову громадськість. Сталінський тоталітарний режим заперечував голод в Україні та відмовився від допомоги, пропонованої численними неурядовими організаціями й закордонними українськими спільнотами. Її отримання сприяло б якщо не запобіганню трагедії, то серйозному зменшенню її масштабів.
Голодомор приховували не лише від зовнішнього світу, а й від нащадків жертв. У 1933-му сільрадам наказано під час реєстрації смерті не вказувати причину. А в наступному році вийшла нова вказівка: книги РАЦС про реєстрацію смертей за 1932–1933 роки вислати в спеціальні частини (там більшість із них знищили). У Радянському Союзі заборона на інформацію про голод діяла до 1987 року.

Незважаючи на всі заборони та замовчування, українці завжди пам’ятали, як радянська влада голодом намагалась знищити українську націю. Пам’ять про комуністичні злочини зберігали й українці за межами СРСР, передавали її своїм нащадкам від 1933 року до сьогодні.

Трагічні події та злочини сьогодення доводять: жива пам’ять надзвичайно важлива; ті, хто чинить злочини проти людства, мають бути засуджені світовою спільнотою, а жертви – вшановані.

20 листопада 2022 року, 105 років тому була проголошена Українська Народна Республіка (УНР). Та водночас лідери новоствореної держави не бачили її самостійною. Відтак незалежність УНР була проголошена за якихось два місяці, але здебільшого під тиском зовнішніх обставин.

Для того, щоб ознайомити користувачів із цією подією працівники абонементу ЦБ Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради підготували експрес-інформацію “З історії українського державотворення” ,  в якій лаконічно й доступно розповідається про причини, дохід та наслідки прийняття    Третього   універсалу для подальшого розвитку української державності.

Як випливає з тексту Третього Універсалу, проголошення УНР було зумовлене тим, що внаслідок більшовицького перевороту в Росії зникла централізована влада.
“Тяжка й трудна година впала на землю Російської республіки. На півночі в столицях іде межиусобна й кривава боротьба. Центрального Правительства нема й по державі шириться безвластя, безлад і руїна. Наш край так само в небезпеці. Без власти, дужої, єдиної, народньої Україна також може впасти в безодню усобиці, різні, занепаду…”

Українська історія багата парадоксами. Сто років тому один із таких парадоксів полягав у тому, що до незалежності Україну вели переконані федералісти, які в силу обставин ставали самостійниками. Тогочасним українським керманичам, попри їхні безумовні заслуги, забракло далекоглядності. Дуже важливо, аби теперішні – зробили із цього відповідні висновки.